Дани́ло Си́дорович Антоно́вич (Антонович-Будько; , Білопілля, Білопільська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — , Харків, УРСР, СРСР) — український актор. Народний артист СРСР (1954). Народний артист Української РСР (1943). Член КПРС з 1944.
Життєпис Народився в місті Білопіллі Харківської губернії (зараз Сумська область). Сценічну діяльність почав у 1917 році в Національному зразковому театрі.
У 1919 р. закінчив Київський музично-драматичний інститут.
З 1919 — в Київському театрі ім. Шевченка.
З 1920 — в складі трупи «Кийдрамте», з якою 1922 вступає в театр «Березіль».
У 1923—26 працює в Москві в І-му Російському робітничому театрі. В той же час знімається в фільмах режисера Ейзенштейна «Страйк» і «Броненосець „Потьомкін“» (1925).
З 1926 постійно працює в Харкові в театрі «Березіль» (тепер театр ім. Шевченка).
З 1946 р. — викладач Харківського театрального інституту (з 1957 — професор). Серед учнів — Л. Тарабаринов, Л. Биков, С. Чибісова, А. Гаврющенко та ін.
Лауреат Сталінської премії (1948).
Пішов з життя 8 лютого 1975 року в Харкові.
Ролі Найвидатніші ролі Антоновича-Будька: Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком) Гнат Голий («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого) Гайдай, Голота, Кривоніс, Берест («Загибель ескадри», «Правда», «Богдан Хмельницький», «Платон Кречет» О. Корнійчука) Ярослав («Ярослав Мудрий» І. Кочерги) Швиденко («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка) Тихін («Гроза» О. Островського) Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова) Отелло («Отелло» В.Шекспіра) Нещасливцев («Ліс» О. Островського). Креон («Цар Едіп» Софокла)
Ролі в кінофільмах: Робітник («Страйк», 1924) Матрос («Броненосець „Потьомкін“», 1925) Залізняк («Коліївщина», 1933) Прометей («Прометей», 1936) Стожар («Сім'я Стожарів», 1938).
Твори Записки актора. — К., 1958. Спогади про Леся Курбаса. — К., 1969.
Відзнаки і нагороди Народний артист Української РСР (1943), Сталінська премія (1948), Народний артист СРСР (1954).
Примітки
Посилання Національний кінопортал KINOKOLO.UA — Енциклопедії — Українське кіно Antonovych, Danylo