Чемпіонати Всесоюзного ПСТ «Динамо» з футболу несистемно розігрувались у 1920-х — 1980-х роках. Учасниками були провідні футбольні команди Всесоюзного пролетарського спортивного товариства «Динамо».

Турніри «міліцейського» ПСТ були найпершими всесоюзними для клубних команд. Стартові три (1928—1929, 1933 років) стали орієнтиром для заснування чемпіонату й Кубка колишнього СРСР. Опісля Другої світової війни потреба в існуванні таких турнірів фактично відпала, тому вони розігрувалися чимдалі рідше. Окрім загальнодержавних змагань, існувала також Всеукраїнська першість ПСТ «Динамо» (1929, 1931—1935).

Історія Початок змагань між найсильнішими футбольними командами товариства «Динамо» розпочались 1923 року регулярними матчами між «динамівцями» Москви і Ленінграду, які зазвичай проходили щорічно під час перерви між весняними і осінніми сезонами чемпіонатів міст.

1928 року до турніру додався третій учасник — «Динамо» (Харків) з тодішньої столиці України, програвши у фіналі ленінградцям.

1929 року футбольний турнір проходив в рамках Всесоюзного свята «Динамо» на честь п'ятиріччя товариства. В турнірі взяло участь понад сто динамівських футбольних колективів з усієї країни, які проходили відбіркові турніри за регіональним принципом. В результату у фінальний етап вийшло 8 команд, які представляли різні регіони СРСР. При цьому для участь у всесоюзному святі команді дозволялось брати гравців інших колективів, через що вона фактично ставала збірною регіону. У заявці було 15 гравців і право на 3 заміни під час матчу для травмованих гравців. Сам формат змагання передбачав окрім стандартного турніру на виліт ще й втішний турнір, з метою визначити місця для усіх учасників. Якщо матчі закінчувались внічию, то призначався додатковий час у вигляді двох таймів по 15 хвилин. Якщо і після них рахунок був рівним, то призначався ще один додатковий час у вигляді двох таймів по 15 хвилин, але цього разу до забитого голу. Якщо і після цього рахунок залишався рівним, то матч перегравався після дня відпочинку. Таке сталось у півфіналі турніру, де українські і ленінградські «динамівці» після 150 хвилин гри так і залишили рахунок 0:0. В результаті через день у матчі перегравання українці виграли 4:2 і пройшли до фіналу, де у драматичному поєдинку з рахунком 3:4 поступились господарям турніру москвичам.

Надалі відбулась перерва у розіграшах і лише 1933 року футбольний турнір знову відбувся в рамках першої Всесоюзної Спартакіади «Динамо», присвяченої 10-річчю товариства. Цього разу йому знову передував тривалий відбірковий цикл, за результатами якого було обрано 6 команд, що і розіграли трофей. Як і минулого разу у фіналі зустрілись динамівці України та Москви і мінімальну перемогу знову здобули господаря змагання.

З 1939 року Центральна рада ВПСТ «Динамо» почала проводити футбольний турнір динамівських команд, в якій брали участь лише команди, що не брали участь у чемпіонатах СРСР. Такий формат проіснував до 1958 року, а у 1952—1988 роках кубок розігрувався серед юнацьких динамівських команд. В результаті повноцінні турніри серед найкращих динамівських команд надалі проводився вкрай рідко.

Наступний такий розіграш турніру відбувся 1948 року в рамках Кубка Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», присвяченого 25-річчю товариства. Він проходив у три етапи, оскільки у турнірі зіграло понад 500 команд. Спочатку змагання проходили на регіональному рівні, а потім на зональному. В результаті у фінальний турнір пройшли переможці трьох зон — динамівці Кутаїсі, Ростова-на-Дону та Хабаровська, які доєднались до п'яти динамівських команд, що грали у вищому дивізіоні чемпіонату СРСР. Цього разу турнір пройшов у Тбілісі, але перемогу втретє поспіль здобуло «Динамо» Москва.

Надалі турніри найкращих динамівських команд тривалий час не проводились, через збільшення кількості матчів та появу єврокубків. Лише у 1980-х роках з побудовою критих манежів змагання були відновленні і проводились в зимову паузу. Так у 1982—1985 роках проходив Зимовий турнір Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо», який проходив у спорткомплексі «Олімпійський» у Москві. Змагання розглядалось як підготовка до прийдешнього чемпіонату СРСР і грався за форматом двох груп по 4-5 команд у кожній, після завершення яких команди що посідали однакові місця розігрували підсумкові позиції на турнірі. В усіх турнірах окрім першого перемогу здобуло московське «Динамо», при чому в останньому москвичі грали дублюючим складом.

1986 року Центральна рада «Динамо» знову змінила формат турніру, вирішивши зосередитись на командах найвищого дивізіону. В результаті був створений Зимовий турнір динамівських команд вищої ліги журналу «На боевом посту», де чотири найкращі динамівські команди у півфіналах визначали двох фіналістів змагання, а команди що програли розігрували третє місце. Перший розіграш по традиції пройшов у спорткомплексі «Олімпійський» у Москві і перемогу здобули динамівці з Мінська. Другий турнір відбувся 1987 року на полях Грузії, але через відстань і міжнародні поїздки команд, тут зіграли резервні або молодіжні команди. В результаті надалі турнір більше не проводився.

Зведена таблиця

Рік Кількість учасників Переможець ФіналістПершість Всесоюзного пролетарського спортивного товариства «Динамо»1928 3 «Динамо» (Ленінград) «Динамо» (Харків)Всесоюзне свято «Динамо»1929 8 «Динамо» (Москва) «Динамо» (УРСР)Всесоюзна Спартакіада «Динамо»1933 6 «Динамо» (Москва) «Динамо» (УРСР)Кубок Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»1948 8 «Динамо» (Москва) «Динамо» (Тбілісі)Зимовий турнір Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»1982 8 «Динамо» (Мінськ) «Динамо» (Москва)1983 10 «Динамо» (Москва) «Динамо» (Мінськ)1984 10 «Динамо» (Москва) «Динамо-д» (Москва)1985 10 «Динамо» (Москва) «Динамо» (Кіров)Зимовий турнір динамівських команд вищої ліги журналу «На боевом посту»1986 4 «Динамо» (Мінськ) «Динамо» (Тбілісі)1987 4 «Динамо» (Київ) «Динамо» (Мінськ)

Турніри

1923

«Динамо» Москва: Чулков — Петров, Ігнатов — Ленчиков, Овечкін, Нєвєров — Шумель, Осокін, Денисов, Житарєв , Б.Тітов «Динамо» Петроград: Голубєв — Кузьмін, Озолін — Федоров, Іванов, Юрков — Мозжухін, Богданов , Васильєв, Грибанов, Надуваєв

1924 Матч на кубок Ленгубвиконкому (Ленінградського губернського виконавчого комітету) на святі відкриття стадіону «Динамо» у Ленінграді.

«Динамо» Ленінград: Голубєв — Павлов, Євдокимов — Чернишов, Іванов, Федоров — Дмитрієв, Богданов, Кузьмін, Надуваєв, Юрков «Динамо» Москва: Чулков — Льончиков, Ігнатов — Овечкін, Артем'єв , Дмитрієв-Моро — Борисов, В.Тітов, Маслов, Житарєв, Мідлер

1925 Матч на кубок Ленгубвиконкому (Ленінградського губернського виконавчого комітету)

«Динамо» Москва: Чулков — Льончиков, Ігнатов — Лебедєв, Артем'єв , Ніколаєнко — Борисов, Іванов, Маслов, Медведєв, Мідлер «Динамо» Ленінград: Голубєв — Сидоров, Трутнєв — Євдокимов, Л.Іванов, Мозіас — Балашев, Суханов, Фохт, Сидельников, Надуваєв

1926

«Динамо» Ленінград: Соколов — В.Семенов, Трутнєв — Васильєв, Феоктістов , Недригайлов — Ф.Семенов, Мироничев, Фохт, Д.Родіонов, Богданов «Динамо» Москва: Чулков — М.Соколов, Лебедєв — Льончиков, І.Артем'єв , Філіппов — Макаров, Іванов, Маслов, К.Блінков, Мідлер

1927

«Динамо» Москва: Чулков — М.Соколов, Карпенко — Льончиков, Лебедєв, Філіппов — Макаров, Іванов, Маслов, К.Блінков , Грузинський «Динамо» Ленінград: Соколов — В.Семенов, Трутнєв — Феоктістов, Батирєв , Столяров — Д.Родіонов, Васильєв, Горелкін, Мироничев, Богданов

1928

1/2 фіналу

«Динамо» Москва: Чулков — М.Соколов, Карпенко — Льончиков, Селін , Столяров — Макаров, К.Блінков, Маслов, Павлов, Прокоф'єв «Динамо» Харків: Норов — К.Фомін , Кладько — М.Фомін, В.Фомін, Привалов — Владимирський, Шпаковський, Міщенко, Старусєв, Губарєв

Фінал

«Динамо» Ленінград: Соколов, , Корнилов, Васильєв, , Надуваєв, Богданов, Родіонов С., Кудрявцев, Нікітін, Родіонов Д. «Динамо» Харків: Норов, К.Фомін, Кладько, М.Фомін, Вол. Фомін, Привалов, Володимирський, Паровишников, Шпаковський, Міщенко, Старусєв, Губарєв; представник Романенко

1929

Відбіркові матчі УРСР

Захід 21.07. /Смоленськ/ «Динамо» (Західна область) — «Динамо» (Москва) — 0:12 Північний Кавказ 07.07. /Єреван/ «Динамо» (Тифліс) — «Динамо» (Баку) — 2:1 09.07. /Єреван/ «Динамо» (Тифліс) — «Динамо» (Єреван) — 4:2 27.07. /Ростов-на-Дону/ «Динамо» (Тифліс) — «Динамо» (Ростов-на-Дону) — 1:2 Урал /Свердловськ/ «Динамо» (Свердловськ) — «Динамо» (Тюмень) — 6:0 /Самара/ «Динамо» (Самара) — «Динамо» (Свердловськ) — 0:2

Фінальний етап 1/4 фіналу 02.08. /Москва/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Нижній Новгород) — 6:3 02.08. /Москва/ «Динамо» (Північний Кавказ) — «Динамо» (Середня Азія) — 7:0 03.08. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Урал) — 10:1 03.08. /Москва/ «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Центрально-Чорноземна обл.) — 5:0 1/2 фіналу 04.08. /Москва/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Північний Кавказ) — 4:3 04-06.08. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Ленінград) — 0:0, 4:2 Фінал

«Динамо» (Москва): Чулков — К.Фомін, Карпенко — Льончиков, Столяров (91' Жидков), Селін  — Титов, Севостьянов, Іванов, Павлов (91' Макаров), Прокоф'єв «Динамо» (УСРР): Норов — Кладько, Денисов — М.Фомін, В.Фомін , Жорданія — Малхасов, Шпаковський, Мотлохов (91' Губарєв), Сердюк, Печений

1933

1/4 фіналу 20.07. /Москва/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Ленінград) — 7:2 20.07. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо-Трудкомуна № 1» (Болшево) — 8:2 1/2 фіналу 22.07. /Москва/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Північний Кавказ) — 7:4 22.07. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Івановська обл.) — 8:2 Фінал

«Динамо» (Москва): Квасников — Тетерін, Корчебоков — Дубинін, Рьомін, Столяров — Савостьянов, Смирнов, Іванов, Павлов, Ільїн «Динамо» (УСРР): Ідзковський — К.Фомін , Єпішин — М.Фомін, Тютчев, Привалов — Копейко, Лайко, Лесной, Щегоцький, Паровишніков

1948 1/4 фіналу 28.10. /Тбілісі/ «Динамо» (Тбілісі) — «Динамо» (Ростов-на-Дону) — 3:1 29.10. /Тбілісі/ «Динамо» (Кутаїсі) — «Динамо» (Хабаровськ) — 2:1 30.10. /Тбілісі/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Мінськ) — 6:0 02.11. /Тбілісі/ «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Київ) — 5:1 1/2 фіналу 04.11. /Тбілісі/ «Динамо» (Тбілісі) — «Динамо» (Ленінград) — 2:0 04.11. /Тбілісі/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Кутаїсі) — 3:1 Фінал

«Динамо» (Москва): Хомич — Петров, Семичастний , Радикорський — Малявкін, Л.Соловйов — Трофімов, Савдунін, Терешков, Бєсков, В.Ільїн; тренер Михайло Якушин «Динамо» (Тбілісі): Марганія — Кікнадзе, Дзяпшина, Сарджвеладзе — Панюков, Гагуа  — Антадзе, Зазроєв, Махарадзе, Гогоберідзе, Тодрія; тренер Михайло Бердзенішвілі

1982

Група «А»: 1. «Динамо» (Москва), 2. «Динамо» (Вологда), 3. «Динамо» (Брянськ), 4. «Динамо» (Барнаул) Група «Б»: 1. «Динамо» (Мінськ), 2. «Динамо» (Кіров), 3. «Динамо» (Ставрополь), 4. «Динамо» (Махачкала) Фінал

«Динамо» (Москва): Уваров, Родін, Новиков, Маховиков (Шевцов, 70), Головня, Ментюков, Бородюк, Минаев (Матюнін, 46), Резник, Аджоєв (Молодцов, 46), Пишкін (Толстих, 46); тренер В'ячеслав Соловйов «Динамо» (Мінськ): Вергеєнко, Бєлов, Курненін, Янушевський (Румбутіс, 46), Шишкін, Прокопенко , Трухан, Алейніков (Зигмантович, 63), Мельников, Гуринович, Сокол (Кобренков, 72); тренер Едуард Малофеєв

1983

Група «А»: 1. «Динамо» (Москва), 2. «Динамо» (Самарканд), 3. «Динамо» (Барнаул), 4. «Динамо» (Махачкала), 5. «Динамо» (Кіров) Група «Б»: 1. «Динамо» (Мінськ), 2. «Динамо» (Ставрополь), 3. «Динамо» (Кашира), 4. «Динамо» (Брянськ), 5. «Динамо» (Вологда)

Фінал 30.01. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Мінськ) — 0:0, по пен. 4:1 «Динамо» (Москва): Прудников, Силкін, Теренін, Маховиков, Головня, Новиков, Джавадов, Капустін, Молодцов, Латиш, Бородюк, Хапсаліс, Аджоєв; тренер В'ячеслав Соловйов «Динамо» (Мінськ): Курбико, Шишкін, Курненін , Бєлов, Трухан (Янушевський, 60), Прокопенко, Зигмантович, Пудишев, Алейніков, Кондратьєв, Сокол; тренер Едуард Малофеєв Матч за 3 місце. «Динамо» (Самарканд) — «Динамо» (Ставрополь) — 0:0, пен. 4:2. Матч за 5 місце.