Анато́лій Васи́льович Аре́ф'єв (24 листопада 1918, с. Ставрополь, нині м. Тольятті Самарської області Росії — 28 січня 1989, Дніпропетровськ, УРСР) — український і російський художник театру.
Біографічні дані Закінчив художньо-педагогічний технікум у Пензі (навчався у 1936—1938 роках).
Від 1947 року працював у Киргизькому театрі опери та балету (Фрунзе, нині Бішкек): художником, а від 1949 року — головним художником.
У 1971—1974 роках працював у Горьковському театрі опери та балету (Горький, нині Нижній Новгород).
У 1974—1989 роках — головний художник Дніпропетровського театру опери та балету.
Син Володимир Ареф'єв теж став художником театру.
Був членом КПРС (від 1945 року), 1967 року обрано кандидатом у члени ЦК Комуністичної партії Киргизії.
Творчість Підсумкову енциклопедичну оцінку творчості художника дала мистецтвознавець Тетяна Шпаковська:
Оформлені вистави (Україна) Одеський театр опери та балету
«Спартак» Арама Хачатуряна (1968)
Дніпропетровський театр опери і балету
«Спартак» Арама Хачатуряна (1975) «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича (1976). «Панянка та хуліган» Дмитра Шостаковича (1978). «Аїда» Джузеппе Верді (1981) «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокофьєва (1986).
Відзнаки 1967 — народний художник СРСР. 1976 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (за оперу «Богдан Хмельницький» — разом із композитором, диригентом-постановником, хормейстером і виконавцями провідних ролей). Нагороджено орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
Примітки
Література — С. 242 Кучеренко З. Ареф'єви // — С. 26 Джусупова О. Н. А. В. Арефьев. — Фрунзе, 1958 Лупандина А. Анатолий и Владимир Арефьевы // Советские художники театра и кино. — Москва, 1980 Борисова Н. Энергия и красота решений // Советский балет. — 1987. — № 3 Анатолій Васильович Ареф'єв: [Некролог] // Радянська Україна. — 1989. — 29 січня Шпаковская Т. Мастер. Творчестао не знает границ // Театральная летопись длиною в четверть века. — Днепропетровськ, 1999