Транспорт Брунею представлений автомобільним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 5 765 км² (173-тє місце у світі). Форма території країни — складна, утворена двома окремими напіванклавами Малайзії, що мають вихід до вод Південнокитайського моря; максимальна дистанція з півночі на південь — 130 км, зі сходу на захід — 120 км. Географічне положення Брунею дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи зі Східної Азії до Південної.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів в Брунеї, станом на 2010 рік, дорівнює 3 029 км, з яких 2 425 км із твердим покриттям і 604 км без нього (167-ме місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (214-те місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 10 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,15 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 115,2 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики.
Бруней є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V8, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Брунею мають літерний код ІКАО, що починається з — WB.
Водний
Морський Головні морські порти країни: Муара. Нафтові термінали: Лумут, Серія. СПГ-термінал для експорту скрапленого природного газу діє в порту Лумуті.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 9 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (115-те місце у світі), з яких: танкерів для хімічної продукції — 1, газовозів — 8.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Великої Британії).
Річковий Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з осадкою до 1,2 м, 2012 року становила 209 км (96-те місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни: річки Бруней і Тутонг.
Трубопровідний Загальна довжина газогонів у Брунеї, станом на 2013 рік, становила 749 км; нафтогонів — 492 км.
Міський громадський
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство зв'язку. Станом на 10 лютого 2016 року міністерство в уряді Хассанала Болкіаха очолював Мустаппа ібн Хаджі Сірат.
Див. також Економіка Брунею
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Брунею на Вікісховищі. Карти Брунею — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Бруней з часопису «Вокруг света».