Народились 1 січня Горєлов Іван Миколайович (1849—1925) — російський актор українського походження, Народний артист РСФСР (1922). 8 січня Макаров Степан Осипович (1849—1904) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал. 23 січня Ханенко Богдан Іванович (1849—1917) — колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії. 27 січня Рашевський Іван Григорович (1849—1921) — український художник, скульптор, критик, колекціонер і музикознавець. 26 лютого Позен Леонід Володимирович (1849—1921) — український i російський скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв. 10 березня Антон Йоганн Церр (1849—1932) — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви (1889—1901). 15 березня Шухевич Володимир Осипович (1849—1915) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. 24 березня Тадей Баронч (1849—1950) — польський скульптор вірменського походження. 25 березня Аґенор Ґолуховський (молодший) (1849—1921) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч. 11 травня Пантусов Микола Миколайович (1849—1909) — сходознавець, археолог, історик, лінгвіст, нумізмат, етнограф. 13 травня Панас Мирний (1849—1920) — український прозаїк та драматург. 27 червня Купчанко Григорій Іванович (1849—1902) — москвофільський діяч з Буковини, видавець газет «Русска правда», «Просвещение». 17 липня Олена Пчілка (1849—1930) — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук. 10 серпня Лизогуб Дмитро Андрійович (1849—1979) — революціонер-народник, один з організаторів політичного тероризму в Російській імперії. 27 вересня Едгар Ковач (1849—1912) — архітектор, живописець теоретик мистецтва, ректор Львівської політехніки. 18 жовтня Лукаш Бодашевський (1849—1908) — фізик і архітектор. 19 жовтня Танатар Севастян Мойсейович (1849—1917) — російський та український хімік. 25 жовтня Січинський Лукіян (1849—1930) — український греко-католицький священик, громадський діяч. 8 листопада Лілеєв Михайло Іванович (1849—1911) — історик, педагог, громадський діяч. Один з фундаторів Ніжинського історико-філологічного товариства (1894). 21 листопада Андрій Новак (1849—1940) — лікар, вчений і педагог. 1 грудня Винничук Лазар (1849—1918) — український громадсько-політичний, культурний та кооперативний діяч, педагог. 29 грудня Южаков Сергій Миколайович (1849—1910) — російський публіцист, політик народницького напряму, економіст і соціолог. Вітошинський Антон Петрович (1849—1896) — український актор, танцюрист і співак. Гладкий Гордій Павлович (1849—1894) — український хоровий диригент, учитель музики, композитор. Автор музики до віршу Тараса Шевченка «Заповіт». Калачевський Сергій Миколайович (1849—1911) — український підприємець («залізний король»), громадський діяч, меценат, лікар, науковець. Лернер Йосип Ієгуда (1849—1907) — історик Одеси першої половини XIX ст. Володимир Лось (1849—1888) — польський художник. Маркевич Григорій Іпатійович (1849—1923) — український літератор і фольклорист, книговидавець, культурно-освітній і громадський діяч у Полтаві. Марків Теодор (1849—1918) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР. Кароль Скібінський (1849—1922) — польський вчений, ректор Львівського політехнічного інституту, професор, доктор Honoris Causa, інженер-залізничник. Скобельський Петро (1849—1912), історик і педагог, гімназійний учитель у Бродах й у Львові, консерватор пам'яток Сх. Галичини. Стечинський Андрій (1849—1896) — український актор, режисер і драматург. Трегубов Єлисей Кіпріянович (1849—1920) — український культурний, громадський діяч, педагог. Червінський Петро Петрович (1849—1931) — український громадський діяч і земський статистик у Чернігові. Шевченко Андрій Варфоломійович (1849—1927) — син Варфоломія Григоровича Шевченка, двоюрідний племінник Т. Г. Шевченка. Шликевич Олександр Полікарпович (1849—1909) — український статистик і земський діяч.

Померли 9 лютого Шевченко Іван Андрійович (? — 1849) — дід Тараса Григоровича Шевченка по батькові. 4 серпня Сильвестер Венжик Гроза (1793—1849) — польський письменник, публіцист. Представник «української школи» в польській літературі. Довгович Василь (1783—1849) — український філософ, мовознавець, поет, перший закарпатський академік, священик УГКЦ. Еміль Жерар фон Фестенбурґ (1800—1849) — доктор права, австрійський чиновник. Бурґомістр Львова (1842—1848). Харитоненко Герасим Омелянович (1781—1849) — голова українського роду Харитоненків.

Засновані, створені Галицьке намісництво край у складі Габсбурзької монархії Герцогство Буковина Президент Герцогства Буковина Руський Батальйон Гірських Стрільців Народний Дім (Львів) Пожежна охорона Львова Пам'ятник на місці відпочинку Петра I (Полтава) Башта вітрів (Севастополь) Будинок київських арештантських рот Буковинський крайовий сейм Великобоярка Новоазовськ Шелехове (Ананьївський район) Старобільський жіночий монастир Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кропивницький) Спиридонівська церква (Шамраївка, Сквирський район) Церква Усікновення голови святого Івана Хрестителя (Губин) Церква Пресвятої Трійці (Драганівка) Усипальниця Ценських Тальнівський цукровий завод

Зникли, скасовані Буковинський округ

Видання, твори Всеобщій дневникъ … Твори Тараса Шевченка: Неначе степом чумаки Сотник За сонцем хмаронька пливе Як маю я журитися Нащо мені женитися? Ой крикнули сірії гуси Якби тобі довелося Заросли шляхи тернами Зацвіла в долині У нашім раї на землі На Великдень, на соломі Було, роблю що, чи гуляю Буває, іноді, старий Хіба самому написать Дурні та гордії ми люди І золотої, й дорогої Ми вкупочці колись росли Готово! Парус розпустили Ми восени таки похожі

Примітки

Посилання