Баритон-саксофон () — духовий музичний інструмент, різновид саксофона. Інструмент винайшов Адольф Сакс у 1846 році. Часто використовують в академічній музиці, джазі та військовій, переважно, маршовій музиці.
Опис Баритон-саксофон має виразний густий, хрипкий звук. Його діапазон - близько 2,5 октав, належить до транспонуючих інструментів, стрій - мі-бемоль. У верхніх регістрах інструмент звучить придушено, найякісніше звуковидобування відбувається у середньому і нижньому регістрах. В оркестрах і ансамблях, як правило, його застосовують для виконання басових партій, але інструмент цілком підходить і для сольної гри, так що деякі саксофоністи віддають йому перевагу над іншими саксофонами. Доступно виконання композицій кантиленного характеру, гам, арпеджіо і пасажів.
Баритон-саксофон складається з розтруба, корпусу та ески. На есці закріплюється мундштук, до нього за допомогою лігатури кріпиться язичок. Крім звичайних клавіш на інструменті існують і спеціальні великі клавіші, які відкривають для відтворення найнижчих нот. На корпусі є підпора для великого пальця і кільце для ременя, за допомогою якого підтримується вага інструменту (баритон-саксофон важить 7-16 кг).
Використання У класичній музиці Баритон-саксофон є стандартним інструментом в складі оркестру і саксофонного квартету. Найвідомішими композиціями, в яких прописані партії баритон-саксофона є: «Домашня симфонія» Ріхарда Штрауса, балет «Дерев'яний принц» Бели Бартока, Симфонія № 4 Чарлза Айвза, «Рапсодія в стилі блюз» Джоджа Гершвіна, «Gruppen» Карлгайнца Штокгайзена. В опері «Дияволи з Лудена» Кшиштофа Пендерецького використовують два баритон-саксофони. Небагато є сольних композицій для баритон-саксофона, одна з них «концерт для квартету саксофонів і камерного оркестру» американського композитора Філіпа Гласса.
У джазі Баритон-саксофон досить популярний у джазі, він присутній в стандартному складі біг-бендів (до 1940 років також активно застосовувався і басовий саксофон). Одним з піонерів джазу, який використовував баритон-саксофон як основний інструмент, був Гаррі Керні, учасник біг-бенду Дюка Еллінгтона. У 1950-х роках найвідомішими джазовими баритон-саксофоністами були Джеррі Малліген, Сесіл Пейн та Пеппер Адамс. Серж Халов здобув славу своєю грою на баритон-саксофоні у стилі бібоп, а Пітер Броцман у фрі-джазі. Відомими баритон-саксофоністами також є Гам'єт Блюєтт (який також очолив гурт баритон-саксофоністів), Джон Сурман, Скотт Робінсон, Джеймс Картер, Стівен Док Купка з гурту «Tower of Power», Нік Бріньола, Гарі Смулян, Браян Ландрус, Ронні Кубер тощо.
В інших музичних жанрах Баритон-саксофон також активно застосовують у військових маршах, фанку, блюзі, соулі, року.
У популярній культурі У мультсеріалі «Сімпсони» Ліса Сімпсон грає на баритон-саксофоні. Її музику, як правило, виконує Террі Гаррінгтон.
Примітки
Посилання Instruments In Depth: The Saxophone —An online feature with video demonstrations from Bloomingdale School of Music (June, 2009) Saxophone acoustics from the University of New South Wales Great Jazz Baritone Saxophonists and vintage horns —A website with extensive information on popular baritone saxophonists, information regarding the baritone saxophone, and more.