Транспорт Уругваю представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 176 215 км² (91-ше місце у світі). Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 540 км, зі сходу на захід — 400 км. Географічне положення Уругваю дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою, Північною Америкою і акваторією Тихого океану навколо Південної Америки; водні шляхи південноамериканських країн в річковій системі Парани.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів в Уругваї, станом на 2010 рік, дорівнює 77 732 км із твердим покриттям і 69 989 км без нього (62-ге місце у світі).
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 641 км (77-ме місце у світі), з яких 1 641 км стандартної 1435-мм колії.
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 133 аеропорти (42-ге місце у світі), з них 11 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 122 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0); від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (3); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 4 (40); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (79).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 3 повітряними суднами.
Уругвай є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — CX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Уругваю мають літерний код ІКАО, що починається з — SU.
Водний
Морський Головний морський порт країни: Монтевідео.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 16 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (100-те місце у світі), з яких: балкерів — 1, суховантажів — 2, танкерів для хімічної продукції — 3, вантажно-пасажирських суден — 6, нафтових танкерів — 3, ролкерів — 1.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 8 (Аргентини — 1, Данії — 1, Греції — 1, Іспанії — 5); зареєстровані під прапорами інших країн — 1 (Ліберії).
Річковий Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 1 600 км (48-ме місце у світі).
Трубопровідний Загальна довжина газогонів в Уругваї, станом на 2013 рік, становила 257 км; нафтогонів — 160 км.
Міський громадський
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і житлово-комунального господарства. Станом на 22 грудня 2015 року міністерство в уряді Табаре Рамона Васкеса Росаса очолював Віктор Россі.
Див. також Економіка Уругваю
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Уругваю на Вікісховищі. Карти Уругваю — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Уругвай з часопису «Вокруг света».