360-градусні відеоролики, також відомі як сферичні відеоролики — відеозаписи, де зображення записується у всіх напрямках одночасно за допомогою багатоспрямованої камери або колекції камер. Під час перегляду глядач керує напрямом перегляду.

Знімання 360-градусне відео зазвичай записується за допомогою спеціальної установки із декількох камер або за допомогою спеціальної камери, яка містить багато об'єктивів, вбудованих в пристрій, які одночасно знімають кути, що перекриваються. Завдяки методу відеозв'язування цей окремий матеріал об'єднується в одну сферичну відеороботу, а колір і контраст кожного знімка калібруються так, щоб вони відповідали іншим. Цей процес виконується або самою камерою, або спеціалізованим програмним забезпеченням для редагування відео, яке може аналізувати звичайні візуальні ефекти та звук для синхронізації та об'єднання різних каналів камери. Як правило, єдине місце, яке неможливо переглянути, — напрямок до місця кріплення камери.

360-градусне відео, як правило, відформатовано в еквідистантній циліндричній проєкції і може бути моноскопічним, тобто з одним зображенням, спрямованим до обох очей, або стереоскопічним, коли наявні два окремих зображення, спрямовані індивідуально до кожного ока для 3D-ефекту. Внаслідок такої проєкції прямокутне відео має нижчу якість посередині зображення, ніж у верхній і нижній частині.

Програвання У випадку проєктування 360-градусного відео на екран, проєктори розташовуються в центрі циліндричного приміщення; або між розташованими по колу екранами.

360-градусні відео зазвичай переглядаються за допомогою персональних комп'ютерів, мобільних пристроїв, такі як смартфони, або спеціальних дисплеїв на шоломах віртуальної реальності. Користувачі можуть переглядати відео за допомогою клацання та перетягування. На смартфонах внутрішні датчики, такі як гіроскоп, також можуть бути використані для панорамування відео на основі орієнтації пристрою.

Публікація

Попередником 360-градусних відео були кіноексперименти і атракціони на зразок «Сінеорами», представленої на Всесвітній виставці у Парижі 1900 року. Її винайшов Рауль Грімуан-Сансон, і вона імітувала політ на повітряній кулі над Парижем. Серія синхронізованих кінопроєкторів виводила зображення на внутрішню поверхню циліндричного приміщення. Наступні спроби включають кінотеатри з повноколовим оглядом, як «Циркараму» (потім названу «Circle-Vision 360°») Волта Діснея, відкриту в 1955 році, та «Кругову кінопанораму», розроблену під керівництвом Євсея Голдовського, що діяла у Москві з 1959 року. У США існувало декілька розважальних парків із кінотеатрами, що підтримували відеоформат Circle-Vision 360°, а також декілька пересуваних, які збиралися на виставках по світу. Такі кінотеатри стали закривати у 1980-1990-і роки. «Епскот» у штаті Флорида — єдиний парк розваг, у якому досі є кінотеатри Circle-Vision 360°, і це також єдиний парк, у якому їх два.

У березні 2015 року YouTube розпочав підтримку публікації та перегляду 360-градусних відео, а також відтворення на своєму вебсайті та його мобільних додатках для Android. Материнська компанія Google також повідомила, що буде співпрацювати з виробниками фотоапаратів, щоб автори могли легше завантажувати 360-градусний контент, записаний їх продуктами на YouTube.

Facebook (власник компанії виробника VR-гарнітури Oculus VR) також додав 360-градусну підтримку відео у вересні 2015 року, а потім оприлюднив проекти для своїх власних фотоапаратних систем на 360 градусів, відомих під назвою Facebook Surround 360. В березні 2017 року Facebook оголосив, що на цей часу на Facebook було завантажено більше 1 мільйона відеороликів, відзнятих у 360-градусному форматі. Vimeo також запустив підтримку 360-градусного відео в березні 2017 року.

Використання терміна «віртуальна реальність» для опису 360-градусного відео дискусійне, оскільки під VR зазвичай розуміють інтерактивний досвід, в якому рухи глядача можна відслідковувати, щоб забезпечити взаємодію в реальному часі в віртуальному середовищі з орієнтацією та відстеженням позиції. У 360-градусному відео розташування глядачів фіксується, глядачі обмежуються кутами, зафіксованими камерами, і не можуть взаємодіяти з середовищем.

Див. також

Тривимірна панорама Волюметричне відео

Примітки