Пам'ятні дати та ювілеї

350 років з часу прийняття Другого Литовського статуту у 1566 році. 300 років з часу розорення Києва ногайською ордою хана Едигея у липні 1516 року. 300 років з часу походу запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників у 1616 році. 250 років з часу обрання на козацькій раді в Чигирині правобережним гетьманом обрано Петра Дорошенка у січні 1666 року. 100 років з часу заснування «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти та культури серед вірних» у Перемишлі у 1816 році.

Видатних особистостей

350 років з дня народження Адама Олександровича Вишневецького, князя гербу Корибутів, українсько-литовський магнат, учасник військових походів Лжедмітрія I та Лжедмітрія II. 200 років з дня народження Василя Федоровича Остроградського, українського військового та державного діяча в добу Гетьманщини, бунчукового товариша, сотника Говтвянської сотні. 200 років з дня народження Григорія Гнатовича Ґалаґана, українського політичного діяча, прилуцького полковника у 1739–1763 роках. 150 років з дня народження Степана Оникійовича Дегтяревського (Дегтярьова), композитора і диригента українського походження, музичного діяча Російської імперії. 100 років з дня народження Миколи Андрійовича Аркаса, генерал-ад'ютанта, адмірала, батька історика Аркаса Миколи Миколайовича (старшого). 100 років з дня народження Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського, українського та російського письменника, етнографа, фольклориста, історика, мовознавця, мандрівника. 100 років з дня народження Олександра Вікентійовича Беретті, українського та російського архітектора, члена Петербурзької Академії Мистецтв, сина Вікентія Беретті. 100 років з дня народження отця Павла Яворського, греко-католицького священика, довголітнього пароха с. Башня Чесанівського повіту (нині с. Башня Долішня, Любачівський повіт, Польща), декан УГКЦ, посол до Галицького сейму в 1870—1876 рокахІ.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.107-108.). 50 років з дня народження Миколи Прокоповича Василенка, українського вченого-історика, громадського та політичного діяча, члена Товариства українських поступовців (ТУП), Української Центральної Ради, Київського товариства старожитностей і мистецтв, виконувач обов'язків отамана Ради міністрів, міністр освіти, голова Державного Сенату, співробітник Української академії наук (УАН), голова-президент Української академії наук (1921—1922). 50 років з дня народження Михайла Сергійовича Грушевського, українського історика, громадського та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918), член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, дійсного члена Чеської АН (1914), почесного члена Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондента ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічного голови Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувача кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автора понад 2000 наукових праць. 50 років з дня народження Гната Павловича Житецького, українського історика, літературознавця, книгознавця, публіциста. 50 років з дня народження Данила Кириловича Заболотного, українського мікробіолога, епідеміолога, Президента ВУАН (1928–1929 роки), засновника Інституту мікробіології та епідеміології в Києві. 50 років з дня народження Василя Васильовича Кандинського, живописця, графіка і теоретика мистецтва. Жив та творив в Україні, Німеччині, Франції та Росії. Кандинський вважається першим абстракціоністом.Голуб Олена. Все почалося з акварелі. Абстракціонізм святкує 100-річчя.//День, 2010, —16 вересня. . 50 років з дня народження Модеста Пилиповича Левицького, українського письменника, культурного діяча, педагога, лікаря і дипломата. 50 років з дня народження Володимира Миколайовича Леонтовича, українського громадського та політичний діяч, письменника і мецената, за фахом правник, видавця.

Події

Червень-вересень — Брусиловський прорив, наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова. Серпень-вересень — Бій на горі Лисоня, запеклі бої між російською армією з одного боку та полком українських січових стрільців і австро-угорськими бойовими загонами.

Особи

Призначено, звільнено

Народились

7 січня — Юрченко Василь Васильович, український письменник, публіцист, перекладач і літературознавець. 18 січня — Левченко Іван Нестерович, радянський і український кінорежисер. 22 січня — Нарбут Данило Георгійович, український художник театру, живописець. Син художника-графіка Георгія Нарбута. Народний художник України (1994), лауреат Шевченківської премії (1996). 10 березня — Крамаренко Василь Пилипович, український вчений, що працював в напрямку токсикологічної та аналітичної хімії, а також судової медицини. Автор понад 250 наукових та навчально-методичних праць та низки книг, присвячених застосуванню хімічних, фізичних та фізико-хімічних методів аналізу (фотоколориметрія, спектрофотометрія, хроматографія, гель-хроматографія, газо-рідинна хроматографія тощо) в токсикологічної хімії. 2 травня — Уманець Василь Андрійович, український композитор, педагог і бандурист. 7 травня — Адамська Марія Станіславівна, українська акторка, заслужена артистка УРСР (1951).. 10 травня — Лисянська Алла, художниця-графік. 28 травня — Захаржевська Олена Валер'янівна, український театрознавець, донька письменника Валер'яна Захаржевського. 7 липня — Антонович Марко Дмитрович, український історик і публіцист, організатор наукової праці у діаспорі. 15 липня — Подерв'янський Сергій Павлович, український художник, народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 1 серпня — Гутянський Степан Корнійович, український історик, дослідник історії культури України, кандидат історичних наук (з 1962 року), заслужений працівник культури УРСР. 8 вересня — Слуцький Григорій Маркович, український архітектор, який опрацював Генеральний план розвитку Києва, проекти забудови районів Києва — Відрадного, Оболоні. 24 вересня — Лазаренко Михайло Степанович, український письменник, журналіст, редактор. Член Спілки журналістів СРСР. 16 жовтня — Крутиховська Зінаїда Олександрівна, українська радянська геофізик, геологиня, доктор геолого-мінералогічних наук (1971), професор (1972), Заслужений діяч науки УРСР (1979). 23 жовтня — Бодянський Олександр Всеволодович, український краєзнавець, археолог-розвідник. 17 грудня — Костенко Микола Павлович, український культурний діяч, журналіст, редактор, письменник, публіцист.

1916 рік Січень: Гінзбург Людмила Наумівна, піаністка, заслужена артистка України, професорка Одеської консерваторії.

Померли

5 квітня — Ковалевський Максим Максимович, український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч. Родом з Харківщини, закінчив Харківський університет, академік Петербурзької АН (з 1914 року), професор Московського та Петербурзького університетів. 13 травня — Шолом-Алейхем (, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович ), єврейський письменник, родом з України. 22 травня — Перетяткович Мар'ян Мар'янович, український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю. 28 травня — Франко Іван Якович, видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906)Щербак Л. Франко Іван Якович // Блог історика: Івану Франку сьогодні 160. BBC Україна. 27 серпня, 2016 рік.. 5 липня — Копистинський Теофіл Дорофійович, український художник-реаліст, портретист, а також реставратор. 15 липня — Мечников Ілля Ілліч, біолог і патолог, один з засновників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творець наукової школи, член-кореспондент (1883), почесний член (1902) Петербурзької АН. Відкрив (1882) явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Професор Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1870—1882). 18 липня — Ісидор (Сидір) Михайлович Мидловський, український актор, театральний діяч і письменник. 3 серпня — Свистун Пилип Іванович, український письменник і педагог, гімназійний учитель, москвофіл. 5 серпня — Казанлі Микола Іванович, український композитор і диригент, полтавський дворянин. 8 листопада — Деркачов Ілля Петрович, український та російський методист початкової школи, педагог, дитячий письменник.

1916 рік Дементьєв Костянтин Григорович, професор, завідувач лабораторії мінеральних речовин та технології будівельних матеріалів Київського політехнічного інституту (1903—1907), Директор Київського політехнічного інституту (1908—1911), секретар і декан інженерного відділення (1905—1907). Юліан Назарак, український поет, військовик, хорунжий Легіону Українських січових стрільців.

Засновані, створені

1916 рік

Зникли, скасовані

Видання, твори

Примітки

Посилання