Віктор Степанович Логачов ( 1 серпня 1941 року) — російський радянський письменник з України.
Життєпис Віктор Логачов народився 1 серпня 1941 року на хуторі Новотиторівського району (нині Дінський район) на Кубані.
Освіта вища, закінчив редакторський факультет Московського поліграфічного інституту. У 1960 році по комсомольській путівці приїхав в м. Жданов (Маріуполь) на будівництво тонколистового стану «1700» металургійного заводу ім. Ілліча. Працював різноробом, бетонником. Незабаром працевлаштовується слюсарем у ТЕЦ заводу. Там же освоює професію електрозварника.
У 1962 році поступає на денне відділення Волгоградського суднобудівного технікуму. Проходив службу у Радянській Армії на Далекому Сході, Північна група військ в Польщі, забезпечує роботу вертолітної радіотехніки. Захоплюється журналістикою.
Демобілізувавшись, в Жданові влаштовується на роботу в міську газету кореспондентом. Згодом друкується в газетах «Комсомолець Донбасса» і «Соціалістичний Донбас». По закінченні інституту в 1976 році запрошений у видавництво «Донбас» на посаду редактора художньої літератури. Там же працював завідувачем редакції художньої літератури.
Тепер — головний редактор часопису «Донбас».
Членство в організаціях Член Національної спілки письменників України з 1979 р. Секретар правління Донецького обласного відділення НСПУ.
Бібліографія Віктор Логачов укладач антології літературного Донбасу «Джерела» та автор збірників повістей «Не за тридев'ять земель» ( 1978), «Як по річці, по ріці…» ( 1981), «Перед світлим будинком» ( 1984), «Прозріння після півночі» ( 1990, «Радянський письменник»), романів «Излуки» (1987) і «Опівдні, на Білих ставках» ( 1990). Основна тематика творів — складність людських взаємовідносин. Є лауреатом літературних премій: в 1983 — премії Донецького обкому комсомолу ім. Артема, в 2005 — дипломант Міжнародної літературної премії імені фундатора Москви Юрія Долгорукого. Нагороджений урядовими нагородами: ювілейною медаллю «ХХ років Перемоги над Німеччиною. 1945—1965 рр.», медалями «Ветеран праці» і «За трудову доблесть».
Джерела Спецвипуск журналу «Схід», 2004 р.