«Червоні дипкур'єри» () — український радянський художній фільм 1977 року режисера Віллена Новака.
В основі фільму — реальна історія загибелі дипкур'єра Теодора Нетте.
Сюжет Фільм оповідає про бійців дипломатичного фронту, що проводили у 1920-ті роки боротьбу за становлення і зміцнення міжнародного авторитету молодої Радянської республіки. Поранений червоний командир отримує призначення служити дипкур'єром — йому, герою-орденоносцю, запропонували стати листоношею. Він відмовляється, але, побачивши в коридорі наркомату закордонних справ некролог, присвячений загиблому дипкур'єру, погоджується. Тим часом вороги Радянського Союзу не дрімають. Вони наймають трьох колишніх білогвардійців, щоб на території Латвії вкрасти чергову диппошту і вбити супроводжуючих. Іншими прототипами персонажів фільму, крім Теодора Нетте, стали Андрій Богун і Володимир Урас.
У ролях Ігор Старигін — Яніс Аурінь (озвучування: Івар Калниньш) Михайло Матвєєв — Василь Перегуда Леонід Неведомський — Курасов Ернст Романов — полковник Тугарін Карліс Себріс — начальницький пан Володимир Віхров — прапорщик Наталія Вавилова — Олена Харій Лієпіньш — Цесарський Едгар Лієпіньш — п'яниця в ресторані Євген Іваничев — поет Івар Калниньш — нальотчик (озвучування: Ігор Старигін) Борис Рижухін — Георгій Чичерін Юріс Стренга — представник латвійської поліції Юрій Мажуга — осавул Максименко Борис Сабуров — діловод
Знімальна група Автори сценарію: Едуард Володарський, Анатолій Преловський Режисер: Віллен Новак Композитор: Олександр Зацепін Оператор: Вадим Авлошенко Художник: Георгій Юдін
Посилання