Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я почали карбувалися на початку Великої зам'ятні на монетних дворах Шехр-аль-Джедіду, Урді (також з епітетами аль-Муаззан, аль-Джадід), Урда-Базарі та ін. в «Мамаєвій Слободі» наставниками від беклярбека Мамая Абдулах-ханом, Мухаммед-Булаком та ін. ханами (1362—1380). За часів Тохтамиша і до часів розпаду Орди, Половецькі степи обживали тюркські та слов'янські племена, а також переховувалися хани під час розподілу велико-ханського трону в головній ставці Золотої Орди — Сараї. Останні монети на території Дешт-і-Кіпчаку карбувалися перед зникненням Великої Орди за часів хана Ібаки (1481, 1487, 1491—1495). На початку карбування виготовлялися срібні данги та мідні пули, починаючи з XV ст. лише данги, а з 20-х років XV ст. і до останніх часів карбування — акче.

Історія

Влітку 1359 року, після вбивства хана Бердібека та внаслідок початку Великої зам'ятні, Золота Орда була розділена на декілька частин де над ґурґенами (ханська знать) став опікуватися беклярбек Мамай. Оскільки Мамай був нащадком Чингісхана, він не мав права на ханський престол, тому був змушений ставити ханів-маріонеток, які вели свій рід від Джучі. У 1362 році, під час боротьби чингізидів за трон Орди, Мамай змушений втікати з Сараю на свої західні володіння, створюючи ставки на сході від порогів Дніпра та на кордоні північного Причорномор'я від Молдавії до Південного Бугу і до самого Північного Кавказу. Намісником Мамай поставив Абдулах-хана в той час коли в Сараї правив хан Мурад а в Гюлістані Азіз-шейхТрепавлов В. В. История Ногайской Орды / В. В. Трепавлов. — М.: Восточная литература РАН, 2002. — Ст. 752. с. 59, 70-71Почекаев Р. Ю. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. — СПб.: Евразия, 2012. — 408 с. ISBN 978-5-91852-010-9.. Його ставки історики назвали як «Мамаєва Слобода». Є всі підстави вважати, що резиденція беклярбека розташовувалась на лівому березі річки Конка, поблизу важливої стратегічної ділянки — вузького місця для переправи через Дніпро. За А. О. Скальковським, до 1770 р. цю місцевість називали Крименді-Базаром (Кримським базаром), а у пізніх джерелах — Микитинським перевозомСкальковский А. История Новой-Сечи или последнего Коша Запорожского / А. Скальковский. — Одесса: Городская типография, 1846. — Ч. III. — Ст. 302. с. 91-92. У другій половині 1360-х років Нижнє Поволжя опинилося в глибокій політичній а економічній кризі. В результаті кризи найбільший монетний двір в Ґюлістан-сараї був знищений, а обсяг емісії Сарай аль-Джадіду різко скоротився. У 1374 (776 р. Г.) році на Волжських землях карбування монет почалося в Хаджи-Тархані, а в Західній частині Улус Джучі відкрилися монетні двори з назвою Урда (Урда, Урда-Базар, Урда аль-Махруса та ін.) та Шерх-аль-ДжадідПіворович В. Б. Монети і скарби Півдня України. Херсон. 2008г. 182 стор. С.53-58. ISBN 978-966-630-034-1. У 1374 році, під час літньої посухи, голоду та епідемій, Мамай залишив свої ставки у Нижній Надніпрянщині та Подінців'ї, відійшовши до Кримського півострова де пробув два роки. Починаючи з 1380 року, після вбивства Мамая в Криму, джучиди на чолі з ханом Тохтамишем повертаються знову на землі Нижньої ВолгиДовженок В. Й. Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя / В. Й. Довженок // АП. — К., 1961. — Т. X. — С. 175—193.

В 1953 році, у низовинах Дніпра, поблизу річки Кінські Води () дослідником В. Й. Довженок було виявлено золотоординське поселення, назване пізніше городищем Великі Кучугури (Запорізька область, Україна)Довженок В. Й. Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя / В. Й. Довженок // АП. — К., 1961. — Т. X.– С. 175—193.. За пізнішими дослідженнями археологів на цьому місці в період 1363—1380 років розміщувалися столиця «Мамаєвої Слободи» — Урду, де перебували два наставники Мамая — чингізіди Абдуллах і Мухаммед-Булак. Фактична влада знаходилась в руках Мамая, який не маючи прав на ханський престол, спирався на свою креатуру — підставних ханів. Зберігся письмова грамота тих часів за 1379 рік, у яких Мухаммед-Булак засвідчує митрополиту Михайлу про місце розсташування ставки: «…Написаний у рік вівці, за Гіджрою сімсот вісімдесятого, місяця зу-ль-каада в десятий день нового місяця [28 лютого 1379 р.], коли ставка знаходилась у місці, що зветься Великий Луг…». За реконструкцією історичних подій, у Великому Лузі () аналогічні ярлики, що звільняли церкву від податків, видавалися митрополиту Олексію від імені ханів Абдуллаха (осінь 1363 р.) і Мухаммед-Булака (осінь 1371 р.)Григорьев А. П. Ярлык Мухаммеда Бюлека митрополиту Михаилу / А. П. Григорьев // Мамай. Опыт исторической антологии. — Казань: Из-во «Фэн» АН РТ. — 2010. — С. 16-106.. Також неподалік Великих Кучугур знаходилося городище Білозерське на території сучасного міста Кам'янка-Дніпровська та розташовано безпосередньо в межах Кам'янського городища скіфського часу. Історик О. С. Терещенко, який у 1852 р. відвідав Білозерське городище, де виявив велику кількість золотоординських монет. На його думку, на місці городища було татарське поселення, тут яке за своєю будовою та предметами подібне на столицю Золотої Орди Сарай-Бату. У 1888 р. городище обстежив геолог В. Д. Соколов, який знайшов монети різного карбування, зокрема грецького, римського, золотоординського та турецькогоСоколов В. Белозерское городище на Днепре / В. Соколов // Киевская старина. — 1892. — Т. XXXVIII (август). — С. 225—245.с.15, 31-32. Значна кількість золотоординських монет карбувалися від імені ханів Абдуллаха, Мухаммед-Булака та Тохтамиша і датувалися 1363, 1365 та 1386 (770, 772 і 783 рр. Г.) рокамиШалобудов В. М. Підсумки обробки нумізматичних знахідок з Нижнього Присамар'я / В. М. Шалобудов // Перлини козацького Присамар'я: містечко Самарь та Богородицька фортеця. Проблеми археології Подніпров'я. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 92-103.. На лівому березі річки Кінської, у селі Велика Знам'янка розташоване городище Мамай-Сурка (колишня назва поселення — Мамай-Су)Ельников М. В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1993—1994 гг.). Т. II: Монография / М. В. Ельников. — Запорожье: ЗНУ, 2006. — 356 с. . За дослідженням Н. П. Вертильяка, у центральній частині городища Мамай-Сурка в один ряд розміщувалися чотири високі кургани, на яких місцевими мешканями для будівництва розкопувалися тесаний камінь та обпалена цегла. Біля самої річки знаходилась заглибена місцина — можливо залишки палацу, або фортеціВертильяк Н. Описание Белозерского городка / Н. Вертильяк // ЗООИД. — Одесса, 1858. — Т. IV. — Отд. I. — С. 143—145.. У записах Таврійської єпархії 1887 р. Гермогена містяться відомості, що поблизу села Великої Знам'янки знаходили давній посуд, монети та різні прикраси монгольської культури часів середньовіччяТаврическая епархия / Гермогена, епископа Псковского и Порховского, бывшего Таврического и Симферопольского. — Псков: Типография Губернского правления, 1887. — 502 с.

Згідно з новими знахідками монет (наприкінці 1990-х — на початку 2000-х рр. знайдено було 245 монет з позначенням місця карбування Урда-Базар часів карбування 1420—1460 рр.)І. Хромова «Монетна справа на території Нижнього Подніпров'я у XV ст.» // Спеціальні історичні дисципліни. Число 19 // 2016 часів Золотої Орди в низовинах Дніпра (Бузький лиман, Херсонська та Миколаївська області, Україна) з позначкою монетного двору Урду-Базар, дослідником Пачкаловим А. В. припускається варіант, про існування також і ставки з такою назвою і в Середній Азії. Точне місцезнаходження поселення не відомеПачкалов А. В. Новая находка восточных монет в Херсонской области: к вопросу о месте чеканки монет Орда-Базара // Двенадцатая Всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообшений. М., 2004. С. 96-97Пачкалов А. В. О локализации монетного двора Орда-Базар (XV в.) // Российская археология. № 2. М., 2005. С. 87-92.К. К. Хромов. Монетный двор второй четверти XV в. «Орда Базар» в Нижнеднепровском регионе // Восточная нумизматика в Украине. Сб. публикаций Ч. І. Монеты Джучидов XIII—XV вв. Киев 2004. Ст. 34-35, 49-53Хромов К. К. Восточная нумизматика в Украине. Сборник публикаций. Часть I. Монеты Джучидов XIII—XV вв. Киев, 2004.. У 1983 році дослідником В. Г. Мухамадієвом було визначено два монетних двори з назвою Урда Базар — в Булгарії та у Середній АзіїМухамадиев А. Г., Булгаро-татарская монетная система XII—XV вв. М., 1983. С. 125. Табл. 8. В 2004 році істориком К. К. Хромовим було локалізовано 3-й монетний двірЗдебільшого акче карбовані в останні роки існування Великої Орди. Припускається, що в Астраханському ханстві було ще одне поселення з подібною назвою з цією назвою у Нижньодніпровському регіоніХромов К. К., 2004. Монетный двор второй четверти XV века «Орда Базар» в нижнеднепровском регионе // Восточная нумизматика в Украине. Сборник публикаций. Ч. I. Киев. С. 34–66. У 2008 році археологом В. Б. Піворовичем зазначив, що знахідки монет двору Урда-Базар розповсюджені від села Тягинка, Бериславського району, Херсонської області до Аджигольської балки, розміщеної поміж селами Солончаки та Дмитрівка Очаківському районі, Миколаївської областіВ. Б. Пиворович. «Монеты и клады Юга Украины». Херсон, 2008., илл. — 196 с. Ст.64–67 ISBN 966-7403-76-9. В останні часи стало відомим ще одне поселення з назвою Урду-Базар, локалізація якого поки що піддається сумнівам. У 2015 році вдалося познайомитися із шукачами і отримати від них інформацію. Велика кількість монет, з позначенням монетного двору Урда-Базар, була знайдена поблизу села Златопіль, Василівського району, Запорізької області. Зі слів шукачів, монети зустрічалися навколо пересохлого струмка, яке впадало в Каховське водосховищеСавоста Р., 2013. Медные монеты Золотой Орды. Западная часть Улуса Джучи. Каталог. Луганск, 2013. С. 70, № 57, 58.