Пе́рвісне мисте́цтво — це мистецтво, створене в дописьменних, доісторичних культурах, починаючи з дуже пізньої геологічній історії, і загалом до того моменту, коли ці культури або розвивали писемність чи інші методи ведення записів, або вступали у значний контакт з іншими культурами, які мали і робили певні записи про основні історичні події. З цього моменту починається для більш пізніх письменних культур. Таким чином, кінцева дата періоду, який підпадає під дію цього терміна, значно відрізняється в різних частинах світу.

Період, коли люди почали виготовляти найдавніші артефакти з художньою метою, є предметом дебатів. Зрозуміло, що таке мистецтво існувало 40 тисяч років тому в епоху пізнього палеоліту, хоча цілком можливо, що воно почалася раніше. У вересні 2018 року вчені повідомили про відкриття найдавнішого відомого малюнка Homo sapiens, вік якого оцінюється в 73 000 років, набагато раніше, ніж артефакти віком 43 000 років, які вважалися найдавнішими відомими малюнками сучасної людини, знайденими раніше.

Було знайдено вигравійовані раковини, створені Homo erectus, які датуються 500 000 років тому, хоча експерти не погоджуються щодо того, чи можна належним чином класифікувати ці гравюри як «мистецтво». Починаючи від верхнього палеоліту до мезоліту переважали наскельні малюнки і , такі як статуетки і , предмети ужиткового призначення також інколи мали декоративне оздоблення. У неоліті з'явилися докази виготовлення ранньої кераміки, скульптури та будівництва мегалітів. У цей період також вперше з'явилося раннє наскельне мистецтво. Поява металообробки в бронзову добу принесла додаткові засоби, доступні для використання в мистецтві, збільшення стилістичного розмаїття та створення об'єктів, які не мали жодної очевидної функції, крім мистецтва. У деяких сферах також розвинулися ремісники, клас людей, що спеціалізуються на виробництві мистецтва, а також ранні системи письма. До початку залізної доби цивілізації з писемністю виникли від стародавнього Єгипту до стародавнього Китаю.

Багато корінних народів з усього світу продовжували створювати художні твори, характерні для їхнього географічного регіону та культури, доки дослідження та торгівля не принесли їм методи ведення записів. Деякі культури, зокрема цивілізація Мая, незалежно розвинули писемність під час свого розквіту, яка потім була втрачена. Ці культури можна класифікувати як доісторичні, особливо якщо їхні системи писемності не були розшифровані.

В Україні первісне мистецтво представлене визначними пам'ятками різних етапів його розвитку: пізній палеоліт — знахідками з Мізинської стоянки; неоліт та енеоліт розписами з Кам'яної могили, мистецтво землеробсько-скотарських племен 3-2 тис. р. до н. е. — розписною керамікою та дрібною пластикою трипільської культури, мистецтво доби міді та бронзи — пам'ятками з Усатівських поселень та курганів.

Епоха палеоліту

Нижній і середній палеоліт

Найдавніші витвори мистецтва, які не викликають сумнівів, походять з археологічної культури Homo sapiens Оріньяк у верхньому палеоліті. Однак є деякі докази того, що перевага естетиці з'явилася в середньому палеоліті, від 100 000 до 50 000 років тому. Деякі археологи інтерпретували певні артефакти середнього палеоліту як ранні зразки художнього вираженняThe Metropolitan Museum of New York City Introduction to Prehistoric Art Retrieved 12 May 2012. Симетрія артефактів, свідчення уваги до деталей форми знарядь, спонукала деяких дослідників до думки, що ручні сокири Ашельської культури та особливо наконечники трикутної форми були виготовлені з певним ступенем художньої виразності.

Подібним чином зигзагоподібне гравіювання, імовірно зроблене зубом акули на близько 500 000 років тому (тобто далеко від початку нижнього палеоліту), і яке пов'язують з Homo erectus, могло бути найдавнішим свідченням художньої діяльності, але справжнє призначення цього геометричного орнаменту невідоме.

Існують інші твердження про скульптуру середнього палеоліту, яка отримала назву «Венера з Тан-Тана» (близько 300 тисяч років тому) і «Венера з Берехат-Рама» (близько 250 тисяч років тому). У 2002 році в печері Бломбос, розташованій у Південній Африці, були виявлені камені, вигравіювані штрихованими візерунками або візерунками у формі сітки, датовані приблизно 70 000 років тому. Це навело на думку деяких дослідників, що ранні Homo sapiens були здатні до абстракції та створення абстрактного або символічного мистецтва. Кілька археологів, включаючи , не наважуються прийняти печери Бломбос як перший приклад справжнього мистецтва.

У вересні 2018 року було оголошено про відкриття в Південній Африці найдавнішого відомого малюнка Homo sapiens, вік якого оцінюється в 73 000 років, набагато раніше, ніж артефакти віком 43 000 років, які вважалися найдавнішими відомими малюнками сучасної людини, знайденими раніше. На малюнку зображено заштрихований візерунок із дев'яти тонких ліній. Раптове припинення всіх ліній на краях фрагмента вказує на те, що візерунок спочатку простягався на більшу поверхню. Також вважається, що візерунок, швидше за все, був більш складним і структурованим у своїй повноті, ніж показано на виявленій ділянці. Спочатку, коли цей малюнок був знайдений, він став предметом дебатів. Щоб довести, що цей малюнок створив Homo Sapiens, французькі учасники групи, які спеціалізуються на хімічному аналізі пігментів, відтворили ті самі лінії, використовуючи різноманітні техніки. Вони прийшли до висновку, що лінії, які складали малюнок, були зроблені навмисно, швидше за все, охрою. Це відкриття надає додаткову інформацію до розуміння поведінки та пізнання ранніх homo sapiens.

Неандертальці . Малюнки в (Кантабрія), ручний трафарет в (Естремадура) і пофарбовані червоною фарбою спелеотеми в Ардалес (Андалусія) датуються 64 800 років тому, щонайменше на 20 000 років раніше виникнення сучасної людини. У липні 2021 року вчені повідомили про знахідку , одного з , зробленого неандертальцями близько 51 000 років тому.

Верхній палеоліт

У листопаді 2018 року вчені повідомили про відкриття найдавнішого відомого фігуративного зображення невідомої тварини, якому понад 40 000 (за деякими даними 52 000) років, в печері Лубанг Джеріджі Салех на індонезійському острові Калімантан, тоді як у 2020 році кістка великорогого оленя була знайдена в горах Гарц у Німеччині, на якій представники Homo neanderthalensis вирізали прикраси 51 000 років тому.

Найдавніші твори образотворчого мистецтва, яки не викликають дискусій, були знайдені в гірському масиві Швабський Альб, Баден-Вюртемберг, Німеччина. Найдавніші з них, статуетка Палеолітична Венера, відома як Венера з Холе-Фельс і статуетка людини-Лева, датуються приблизно 40 000 років тому.

Інші зразки образотворчого мистецтва періоду верхнього палеоліту (загалом від 40 000 до 10 000 років тому) включають печерний живопис (наприклад, Шове, Альтаміра, Пеш-Мерль, і Ласко) і : статуетки Венери, такі як Віллендорфська Венера, а також різьблені зображення тварин, як-от , , та кілька предметів, відомих як .

Вік малюнків у на індонезійському острові Сулавесі досягає 40 000 років — нагадує дату найдавнішого європейського наскельного мистецтва, що може свідчити про більш давне спільне походження цього виду мистецтва, можливо з Африки.

Монументальне мистецтво під відкритим небом у Європі цього періоду включає наскельні малюнки в долини Коа і Мазуко в Португалії, Домінго-Гарсія і Сієга Верде в Іспанії, і у Франції.

Печера в Туробонгу в Південній Кореї, що містить людські останки, виявила різьблені кістки оленів і зображення оленів, яким може бути 40 000 років. Петрогліфи оленів або північних оленів, знайдені в Сокчанг-рі, також можуть відноситися до верхнього палеоліту. у стилі, що нагадує ранні японські роботи, були знайдені в Косан-рі на остріві Чеджу, куди через нижчий рівень моря на той час можна було дістатися з Японії.

Найдавніші петрогліфи датуються приблизно межею мезоліту та пізнього верхнього палеоліту, приблизно 10 000–12 000 років тому. Найдавніший африканський наскельний малюнок, який не викликає дискусій, датується приблизно 10 000 років тому. Перші натуралістичні малюнки людей, знайдені в Африці, датуються приблизно 8000 роками, імовірно, походять із долини ріки Ніл, яка поширювалася на захід до Малі приблизно 10 000 років тому. Відомі місця, що містять раннє мистецтво, включають Тассілі-н'Адджер на півдні Алжиру, Тадрарт-Акакус у Лівії (об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) та гори Тібесті на півночі Чаду. Наскельні малюнки в у Південній Африці датовані цим віком. Спірні дати аж до 29 000 років були отримані в одному місці в Танзанії. Місце в у Намібії датовано 27 000 роками.

Гебеклі-Тепе у Туреччині має кола масивних Т-подібних кам'яних стовпів, датованих 10–8 тисячоліттям до н. е. — найдавніші відомі мегаліти у світі. Багато стовпів прикрашені абстрактними, загадковими піктограмами та різьбленими рельєфами тварин.

Азія

Азія була колискою для кількох значущих цивілізацій, особливо Китаю та Південної Азії. Передісторія Східної Азії особливо цікава, оскільки відносно раннє впровадження писемності та ведення історичних записів у Китаї має помітний вплив на найближчі культури та географічні області. Тільки невелику частину дуже багатих традицій можна вважати доісторичними, оскільки писемність була представлена там досить рано, але сусідні культури, такі як Урарту, Лурестан і Персія мали значні та складні мистецькі традиції.

Індійський субконтинент

Найдавнішими індійськими малюнками були наскельні малюнки доісторичних часів, петрогліфи, знайдені в таких місцях як скельні укриття в Бгімбетці, і деякі з них датовані . Цивілізація долини Інду створювала гарні та скульптури, і, можливо, була письменною, але після її розпаду до періоду писемності залишилося відносно мало мистецьких залишків, ймовірно, тому що використовувалися швидкопсувні матеріали.

Азербайджан Гобустанський національний парк, розташований на південному сході гір Великого Кавказу в Азербайджані, в 60 км від Баку датується понад 12 тисяч років тому. У заповіднику зберігається понад 6000 наскельних малюнків, які зображують переважно сцени полювання, фігури людей і тварин. Є також ілюстрації довгих кораблів, схожих на кораблі вікінгів. Гобустан також характеризується своїм природним музичним каменем під назвою Гавалдаш (бубонний камінь).

Китай

Доісторичні твори мистецтва, такі як розписна кераміка в , можна простежити до культури Яншао та культури Луншань у долині Хуанхе. Під час Бронзової доби Китаю, китайці стародавніх династій Шан і Чжоу виготовили безліч , які є складними версіями звичайних посудин та інших предметів, що використовувалися в ритуалах , прикрашених мотивами таотє та пізнього Шан. Відкриття в 1987 році в Саньсіндуй в центральному Китаї виявили раніше невідому дописьменну культуру бронзового віку, артефакти якої включали дуже великі разючі бронзові фігури (приклад праворуч), і яка з культурного боку дуже відрізнялася від сучасної пізньої культури Шан, котра завжди вважалась частиною безперервної традиції китайської культури.

Японія

Згідно з археологічними даними, представники Дзьомон у стародавній Японії були одними з перших, хто розробив гончарний посуд, починаючи з . Із зростаючою витонченістю представники Дзьомон створювали візерунки, видавлюючи вологу глину плетеним або неплетеним шнуром і палицями.

Корея

Найперші зразки корейського мистецтва складаються з робіт кам'яного віку, датованих 3000 роком до нашої ери. До їхнього складу в основному входять вотивні скульптури, хоча нещодавно були відкриті також петрогліфи. Також були поширені наскельні малюнки, складні кам'яні знаряддя та кераміка.

Цей ранній період супроводжувався художніми стилями різних корейських королівств і династій. У ці періоди художники часто використовували китайський стиль у своїх роботах. Проте корейці не лише перейняли, а й змінили китайську культуру, віддаючи перевагу простому стилю, чистоті природи та спонтанності. Ця фільтрація китайських стилів пізніше вплинула на японські художні традиції через культурні та географічні обставини.