Карл Йоганн Вільгельм Нейман (, , 5 жовтня 1849 Грефесмюлен, Німеччина — 6 березня 1919 Рига, Латвія) — остзейський архітектор німецького походження, який творив на території нинішньої Латвії; історик мистецтв.

Життєпис Вільгельм Нейман народився 5 жовтня 1849 в мекленбургському місті Грефесмюлен на півночі Німеччини, в купецької сім'ї. У 1863 році сім'я переїхала в Крустпілс (нині Латвія), де його батько отримав посаду службовця на залізниці Рига-Дінабург.

Працював в Даугавпілсі під керівництвом архітектора Пауля Макса Берча (1864-1875), а також навчався в Ризькому політехнікумі; в 1875 році — в Імператорській академії мистецтв.

Після закінчення навчання (1876) був призначений Дінабургской міським архітектором (1878-1895).

За багаторічні дослідження історії культури Остзейского краю отримав ступінь доктора мистецтва і філософії в Лейпцізькому університеті (1892). Керував будівництвом і реконструкцією багатьох ризьких будівель.

Був доцентом Ризького політехнічного інституту по кафедрі історії мистецтв (1899-1901), директором Ризького міського художнього музею (1905-1919), керівником комісії і виконавчим директором Курляндського товариства захисту пам'ятників літератури і мистецтва (1906-1919), почесним членом Естляндського літературного товариства.Māksla un arhitektūra biogrāfijās. — [Rīga]: Latvijas enciklopēdija: Preses nams, 1995-. — (Latvija un latvieši). 2.sēj. Kal-Rum / atb. red. Andris Vilsons; aut.: Vaidelotis Apsītis, Laila Baumane … [u.c.]. — Rīga: Latvijas enciklopēdija, 1996. — 239 lpp. : il. ISBN 5-89960-057-8 ISBN 5-89960-059-4

Творчість За проектами Вільгельма Неймана було побудовано кілька десятків житлових і громадських будівель в більшості своїй виконаних в стилі історизму.

У Даугавпілсі: залізнична станція і будівля управління товарною станцією (1873), залізничні ремонтні майстерні та локомотивне депо (1874), міська лікарня (1887), будівля євангелічно-лютеранської церкви Мартіна Лютера (1889-1893).

У Ризі: синагога на вулиці Пейтавас (1903), школа на вулиці Вісвалжа (1903), будівля яхт-клубу на Кипсале (1898), будівля Міського художнього музею (1903-1905), вілли в Межапарк (1904), реконструкція та реставрація комплексу будівель Домського собору та Домського монастиря (1895-1910), перебудова головної будівлі та будівництво канцелярії Дому Ліфляндського лицарства (1902-1903).

В інших містах і селищах Латвії: маєтки в Ліксні, Кокнесе, Пелчі (1899), будівлі євангелічно-лютеранських церков в Кулдизі (1899-1904), в Демени (1895-1896), в Кабілі (1904—1907), будівництво вежі Добельської євангелічно-лютеранської церкви (1898).

Галерея

Публікації Grundriß einer Geschichte der bildenden Künste und des Kunstgewerbes in Liv-, Est- und Kurland vom Ende des 12. bis zum Ausgang des 18. Jahrhunderts. Reval,1887 Die Ordensburger im sog. Polnischen Livland. Mitteilungen aus der livländischen Geschichte. Riga, 1889. Bd.14. H.3 Werke mittelalterlicher Holzplastik und Malerei in Livland und Estland. Lübeck, 1892 Das mittelalterliche Riga. Berlin, 1892 Die St. Annenkirche zu Libau. Rigasche Stadtblätter, Nr. 21, 22, 1892 Karl August Senff: Ein baltischer Kupferstecher. Reval, 1895 Baltische Maler und Bildhauer des XIX Jahrhunderts. Riga, 1902 Verzeichnis baltischer Goldschmiede, ihrer Merkzeichen und Werke. Sitzungsberichte der Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Russlands aus dem Jahre 1904. Riga, 1905 Lexikon baltischer Künstler. Riga, 1908 Riga und Reval. Leipzig, 1908 Führer durch Riga mit einem Stadtplan. Leipzig, 1910; 2. Aufl. Berlin, 1918 Der Dom zu St. Marien in Riga. Riga, 1912 Das Museum in Riga. Museumskunde. Berlin, 1906. Bd.2 Merkbüchlein zur Denkmalpflege auf dem Lande. Riga, 1911 Aus alter Zeit: Kunst und kunstgeschichtliche Miszellen aus Liv-, Est- und Kurland. Riga, 1913

Примітки

Література Grosmane, E. Vilhelms Neimanis Latvijas mākslas vēsturē. Rīga, 1991, 7.-21. lpp. Krastiņš J. Eklektisms Rīgas arhitektūrā — 1988, Rīga: Zinātne, 280 lpp. Krastins J. Rīgas arhitektūras meistari/ The Masters of Architecture of Riga. — 2002, Rīga: Jumava, 360 lpp. ISBN 9984-05-450-0 Krastinš J. Rīgas arhitektūras stili / Architectural Styles in Riga / Arhitekturnije stili Rigi/. — 2005, Rīga: Jumava, 240 lpp. ISBN 978-5-7695-3948-0 Я. Крастиньш. Стиль модерн в архитектуре Риги. — 1988, Москва: Стройиздат, 273 с.

Посилання