Микола Матвійович Родіонов (31 серпня 1855–1918, Путивль) — представник державної еліти Області Війська Донського. Чернігівський губернатор (1906—1909), член Ради міністра внутрішніх справ, дійсний статський радник.
Біографія Походить із дворян Області Війська Донського, казак станиці Михайлівської. Син інженера Матвія Родіонова, осавула Донського козачого війська. Молодший брат Василь — генерал-майор(рос.).
Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету зі ступенем кандидата прав (1881).
Почав службу у міністерстві Імператорського Двору, але незабаром перейшов на Кавказ старшим чиновником особливих доручень при начальнику Кубанської області. Через рік був призначений радником Кубанського обласного правління, вивчивши, серед іншого тюремну справу. У 1891—1902 роках обіймав посаду губернського тюремного інспектора Херсонської губернії. Потім обіймав посади Олонецького (1902—1903) та Чернігівського (1903—1906) віце-губернаторів. У 1905 році був проведений в дійсні статські радники.
У 1906 році був призначений Самарським губернатором, але через замах на Чернігівського губернатора Хвостова залишився у Чернігові, продовжуючи керувати губернією, а потім був затверджений на пост губернатора. У 1907 році пожалований в камергери. Обіймав посаду губернатора до 7 червня 1909 року.
Надалі входив до Ради міністра внутрішніх справ. Жив у Петербурзі і в Путивлі, де у 1918 році був убитий у власному будинку в перестрілці з грабіжниками.
Родина
Був одружений з Варварою Михайлівною Марковою, дочкою предводителя дворянства Області Війська Донського М. С. Маркова.
Серед чотирьох синів — капітан другого рангу Микола Родіонов (до Жовтневої революції — у Гвардійському екіпажі) та співробітник Комітету Російського Червоного Хреста поет Вадим Родіонов. Син доньки — Олексій Ейснер.
Нагороди Орден Святого Станіслава 2-й ст. (1891); Орден Святої Анни 2-го ст. (1895); Орден Святого Володимира 3-й ст. (1907); Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1912); Орден Святої Анни 1-го ст. (1915). Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»; Медаль «За діяльність у першому загальному перепису населення»; Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових».
Примітки
Джерела Список гражданским чинам IV класса на 1907 год. — СПб., 1907. — С. 1976 Список гражданским чинам первых четырёх классов. — Пг., 1914. — С. 575 Список гражданским чинам четвёртого класса. Исправлен по 1 марта 1916 года. — Пг., 1916. — С. 705 Золотая книга Российской империи. Санкт-Петербург, 1908. С. 56 Корягин С. В. Родионовы и другие. Генеалогия и семейная история Донского казачества. Выпуск 61. М., 2006 Корягин С. В. Черячукины и другие. Генеалогия и семейная история Донского казачества. Выпуск 14. М., 2000 Эйснер А. В. Путь в эмиграцию. Сербия. Прага.//Русская эмиграция в Европе. 20-е — 30-е годы XX в. М., 1996