Аконіт або то́я (Aconitum) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae).
Корені потовщені, веретеноподібні або ріпоподібні; листки пальчасто-роздільні. Квітки зигоморфні з пелюстковидними чашолистками, зібрані в просту або розгалужену китицю. Відомо понад 300 видів (див. Список видів роду аконіт), поширених в Північній півкулі. В Україні — 17 видів, більшість в Карпатах і Прикарпатті, інші переважно в лісостепу. Майже всі рослини цього роду містять отруйний алкалоїд — аконітин. Цвіте тоя у серпні, нектар і пилок також є отруйними для бджіл, а мед — для людей. Рекомендовано для бджолярів знищувати рослини, якщо їх знайти в зоні льоту бджіл із пасіки, особливо, якщо на час цвітіння припадає безвзятковий період.
Використовуються в медицині. Деякі види вирощуються як декоративні.
Деякі види Тоя вовкобійна (Aconitum lycoctonum subsp. lasiostomum, народна назва — вовкобій) Тоя кущиста (Aconitum eulophum) Тоя міцна (Aconitum firmum) Тоя молдавська (Aconitum moldavicum, народна назва — вовкобой, вовкобойник) Тоя строката (Aconitum variegatum)
Аконіт в історії З сивої давнини відомі людям отруйні властивості аконітів. В Індії їх використовували для отруєння стріл. Пліній Старший називав аконіти рослинним арсеном. У стародавній Греції та Римі їх використовували для виконання смертних вироків. Діоскорид зазначав, що аконіти вживали для отруєння вовків, пантер та інших диких звірів. Великий римський поет Овідій, описуючи у своїй поемі «Метаморфози» золота, срібна та залізна доба людства, для характеристики гріхів залізної доби використовував такий вислів: А. П. Чехов у книзі «Острів Сахалін» описує випадок захворювання людини, яка їла печінку свині, що отруїлася аконітом. Очевидно, з цим пов'язані народні назви: зілля чорне, отрутник, . Також відомо, що цією квіткою Клеопатра отруїла рідного брата.
У фільмах «Шарлотка на десерт» (з циклу «Речдок»): у хроніці після 11:03 (зокрема, про джунгарський). Весь фільм побудований на отруєнні аконітином. «Корейська морква» (з циклу «Речдок»). «Джинні та Джорджія» — фільм, що розповідає про те, як мати отруїла аконітом свого чоловіка, бо той чіплявся до її доньки. «Вовченя» — аконіт виступає сильною отрутою для перевертнів. «Декстер» — у 7 сезоні аконіт описується як «маленька, отруйна фіолетова квітка», якою Ханна Маккей вбивала своїх жертв.
Цікаві факти про аконіт В часи Давньої Греції тою вирощували як декоративну рослину, але в 117 році Траян помітив, що його слуги помирають від взаємодії з ним. В східній Індії аконіт входив до суміші, якою обробляли наконечники стріл. Противник помирав одразу після влучання, навіть якщо поранення не було смертельним. Плутарх описував у своїх працях, що воїни використовували тою як знеболювальне, але часто неправильно розраховували дозу й вона зводила їх з розуму. Тоя настільки небезпечна, що отруєння може відбутися навіть від дотику до листя голими руками, оскільки отрута дуже швидко і легко всмоктується.
Примітки
Джерела
АКОНІТ Фармацевтична енциклопедія
Посилання Аконіт (Aconitum) // ВУЕ
Як відрізняти різні види Аконіту Flora Europaea, Volume 5 Рід Aconitum на сайті «The Plant List» Andrew V. Novikoff & Józef Mitka. Taxonomy and ecology of the genus Aconitum L. in the Ukrainian Carpathians // Wulfenia, 18 (2011): 37– 61