Надія Парфан ( 19 квітня 1986, Івано-Франківськ) — кінопродюсерка, кінорежисерка, культурологиня, громадська активістка, співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у СлавутичіНадія Парфан — Міжнародний фестиваль кіно та урбаністики «86», онлайн-кінотеатру Takflix та компанії-дистриб'ютора документального кіно 86PROKAT86prokat-team. Членкиня Української кіноакадемії.
Життєпис Надія Парфан народилася 19 квітня 1986 року в Івано-ФранківськуНовосілля — Міжнародний фестиваль кіно та урбаністики «86».
Освіта Вивчала культурологію в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (2007 р. — бакалаврAlumni НаУКМА — 2007, 2009 р. — магістрAlumni НаУКМА — 2009) та соціальну антропологію в Центральноєвропейському університеті.
У 2014—2015 роках навчалась на курсі документальної режисури у Школі Анджея Вайди.
Кар'єра Лінійна продюсерка документального фільму «Заміж за іноземця» Джонатана Нардуччі (2014)Автори «Заміж за іноземця»: «Вони приїжджають з наміром обирати наречених, наче речі» // Platfor.ma — 19 березня 2015. Продюсерка проекту MyStreetFilmsUkraine, фільмів «On The East» (2015, режисер — Петро Армяновський), «Гострий біль» (2017, режисер — Валерій Пузік), «Я люблю тебе» (2017, режисерка — Анна Насадюк).
У 2012—2013 роках була стипендіаткою Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в США.
Авторка статей та наукових публікацій у журналах «Korydor», «Спільне»Надія Парфан. Старий патріархат, новий капіталізм: глобалізація інтимності та міжнародний шлюбний бізнес // Спільне. — 7.03.2015, «Політична критика», «Україна Модерна».
Колишня активістка Феміністичної Офензиви.
У 2018 році Надія спільно з продюсером Іллею Гладштейном заснувала продакшен-компанію Phalanstery Films, що надає повний спектр послуг місцевого виробництва для міжнародних документальних і телевізійних проєктів — розробка, виробництво та постпродукція.
В липні 2019 року на Одеському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра її першого повнометражного документального фільму «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», що розповідає про діяльність хору працівників цієї установи. Світова ж прем'єра картини відбулася на фестивалі Visions Du Reel в Швейцарії, що є одним з найбільших документальних форумів світу.
31 грудня 2019 року Надія Парфан запустила онлайн-платформу Такфлікс, що працює за принципом «відео за запитом», де можна легально дивитися українські фільми.
В 2023 році короткометражний фільм «Я не хотіла робити фільм про війну» був опублікований на сайті Нью-Йоркер. Того ж року її перша ігрова робота, короткометражна стрічка про кохання двох українок у Києві під час повномасштабної війни «Це побачення», у лютому отримала нагороду Берлінале і в березні була опублікована на Takflix і на британській платформі .
Вибрана фільмографія 2014 — Екзарх 2015 — До відома пасажирів! 2015 — Битва за «Жовтень» 2016 — «Reve ta Stohne» їдуть на Захід 2017 — Новосілля 2019 — Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго 2021 — Жінки, що грають в ігри 2021 — Заново / Again 2022 — Я не хотіла робити фільм про війну 2023 — Це побачення 2025 — Птахи і звірі. Всесвіт Гніздовського
Примітки
Посилання