Бережанський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, після її анексії — у складі Польщі та СРСР. Адміністративний центр — Бережани, де мешкали 11 023 осіб.

Сучасний Бережанський і Козівський райони у складі Тернопільської області України.

У складі ЗУНР

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був судовий радник Іван Масляк, а голової Повітової УНРади Тимотей Старух. Міським комісаром Бережан був обраний професор гімназії Осип Насельський, його змінив Олександер Бородайко, директор; далі — Тимотей Старух, селянин із Золотої Слободи, колишній жандарм (УНДП). Міським комісаром Козови був обраний нотаріус Володимир Лібман.

Делегатами до УНРади були обрані: від міста Бережан прокурор Лев Петрушевич (УНДП); від повіту — Роман Глушко.

Під польською окупацією

Після українсько-польської війни в 1919 році був окупований Польщею.

Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Розташування

Бережанський повіт розташований на заході воєводства, близько до його центру. Межував на заході зі Станиславівським воєводством, на півночі — зі Зборівським і Перемишлянським повітами, на сході — з Тернопільським повітом, на півдні — з Підгаєцьким повітом.

Рельєф переважно гористий — повіт перетинало рельєфне утворення Опілля.

Адміністративний поділ

1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського.

1 квітня 1930 р. вилучена частина гміни Козова площею 247,74 га і включена до гміни ТеофіпілкаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kozowa i Teofipólka w powiecie brzeżańskim, województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до ТернопільськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. , натомість до Бережанського повіту з Підгаєцького передано села Щепанів і ВівсяRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. .

За розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Бережанського у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни»Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. , 1 серпня 1934 року у Бережанському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).

Міста (Міські ґміни) м. Бережани містечко Козова — місто з 1934 р.

Сільські ґміни Кількість: 1920—1925 рр. — 72 1925—1934 рр. — 71 1934 рр. — 70 1934—1939 рр — 9

Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БережаниБаранівка, Гиновичі, Жуків, Комарівка, Куропатники, Лісники, Лапшин, Рай, Шибалин92Ґміна БіщеБіще, Вербів, Двірці, Дрищів, Краснопуща, Пліхів, Поручин, Поточани, Рекшин, Стриганці, Урмань113Ґміна БудилівБудилів, Вимислівка, Каплиці, Медова, Олесине, Плотича, Таурів, Якубівці84Ґміна КозоваВівся (з 15.06.1934), Вікторівка, Дибще, Геленки,  Золота Слобода, Куропатники, Козівка, Криве, Щепанів (з 15.06.1934), Теофіпілка105Ґміна КонюхиБишки, Вибудів, Конюхи, Потік, Ценів56Ґміна КуряниВілька, Гутисько, Демня, Куряни, Мечищів, Надорожнів, Підвисоке, Рогачин-місто, Рогачин-село97Ґміна Мала ПлавучаАвгустівка, Велика Плавуча, Глинна, Золочівка, Мала Плавуча, Хоробрів, Хоростець78Ґміна Нараїв-МістоНараїв-Місто, Нараїв-Село29Ґміна ПотуториВільховець, Жовнівка, Котів, Літятин, Посухів, Потутори, Рибники, Саранчуки, Тростянець9передано до Тарнопільського повітуКозлів (до 01.07.1925), Городище (до 15.06.1934), Дмухівці (до 15.06.1934), Слобідка (до 15.06.1934)4 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повітуУкраїнці. Частка у населенні повітів .

У 1939 році в повіті проживало 112 540 мешканців (72 335 українців-грекокатоликів — 64,27 %, 16 345 українців-латинників — 14,52 %, 11 755 поляків — 10,45 %, 4 550 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,04 %, 7 475 євреїв — 6,64 % і 80 німців та інших національностей — 0,07 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 3-5.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 824 населення ніби-то було аж 48 168 (46,39 %) поляків при 51 757 (49,85 %) українців, 3 716 (3,58 %) євреїв і 6 (0,0 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

Радянський період 27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бережанський і Козівський райони.

Примітки

Посилання Powiat: Brzeżany