Тернопільський повіт () — адміністративна одиниця Польщі — у складі Тернопільського воєводства, у 1920—1939 роках. Територія сучасного Тернопільського району Тернопільської області.

Географія Територія становила 1163 км². Населення — 129 721 осіб (1921 рік).

У складі Тернопільського воєводства

Тернопільський повіт розташовувався в центрі воєводства. Межував на північному заході зі Зборівським, на заході — Бережанським, на південному заході — Підгаєцьким, на півдні — Теребовлянським, на сході — Скалатським, на північному сході — Збаразьким повітами Тернопільського воєводства. Адміністративний центр — місто Тернопіль, населення якого становило 35 000 мешканців. Тернопіль був також і адміністративним центром воєводства, його найбільшим містом, культурним та економічним центром.

Адміністративний поділ

1 липня 1925 р. ґміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до ТернопільськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 czerwca 1925 r. o wyłączeniu gminy Kozłów z powiatu brzeżańskiego i włączeniu do powiatu tarnopolskiego. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок Мар'янка 1 липня 1926 р. вилучено з сільської ґміни (самоврядної громади) Купчинці й утворено самоврядну адміністративну ґмінуRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. .

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських ґмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства і 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну ґміну Веселівка та включено її до Тернопільського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ частина села Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 квітня 1930 р. вилучена з сільської ґміни (самоврядної громади) й утворено самостійну ґміну Яструбове того ж повіту і воєводстваRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lutego 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Jastrzębowo» w powiecie i województwie tarnopolskiem. .

15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до ТернопільськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. , а село Сущин з Тернопільського — до ТеребовлянськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. .

Розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 «Про поділ Тернопільського повіту Тернопільського воєводства на сільські ґміни»Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. в повіті з 1 серпня 1934 дотогочасні ґміни об'єднані в 15 сільських ґмін.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 11 квітня 1937 р. вилучено з ґміни Великого Глибочка поселення Новий Світ і включене до громади міста ТернополяRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 kwietnia 1937 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o rozszerzeniu granic m. Tarnopola w województwie tarnopolskim. Dz.U. 1937 nr 33 poz. 262 .

Міста (Міські ґміни) м. Тернопіль м. Микулинці

Сільські ґміни Кількість:

1920—1925 рр. — 81

1925—1926 рр. — 82

1926—1930 рр. — 84

1930—1934 рр. — 85

1934 р. — 87

1934—1939 рр. — 15 Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БаворувБаворув (Баворів), Бялоскурка (Білоскірка), Грабовєц (Грабовець), Застав'є, Засцянка (Застінка), Кип'ячка, Козьовка (Козівка), Прошова, Скоморохи, Смолянка, Товстолуг112Ґміна Березовіца ВелькаБерезовіца Велька (Велика Березовиця), Буцнюв (Буцнів), Острув (Острів), Пєтрикув (Петриків)43Ґміна Боркі ВелькеБоркі Вельке (Великі Бірки), Дичкув (Дичків), Константинувка (Костянтинівка), Красувка (Красівка), Ходачкув Мали (Малий Ходачків), Романувка (Романівка), Смиковце (Смиківці), Ступки, Чернелюв Мазовєцкі (Чернелів-Мазовецький), Чернелюв Рускі (Чернелів-Руський), Чолганщина (Човганщина)114Ґміна Глубочек ВелькиБяла (Біла), Глубочек Вельки (Великий Глибочок), Плотич (Плотича), Пронятин, Чистилув (Чистилів)55Ґміна ІгровицяДітковце (Дітківці), Дубовце (Дубівці), Івачув Горни (Івачів Горішній), Івачув Дольни (Івачів Долішній), Ігровиця, Мшанєц (Мшанець), Янковце (Янківці) (частина), Обажанце (Обаринці) (частина)66Ґміна Козлув IКозлів (Козлув) (з 01.07.1925)17Ґміна Козлув IIДмухавєц (Дмухівці) (з 15.06.1934), Домаморич, Покропивна, Слобудка (Слобідка) (з 15.06.1934)48Ґміна ЛозоваБайковце (Байківці), Курнікі Шляхцинєцкє (Курники), Лозова, Русянувка (Русанівка), Стехніковце (Стегниківці), Шляхцинце (Шляхтинці)69Ґміна МикулінцеВоля Мазовецька, Конопкувка (Конопківка), Кживкі (Кривки), Людвикувка (Людвиківка), Ладичин, Лука Велька (Велика Лука), Лучка, Мишковіце (Мишковичі), Чарторія (Чортория)910Ґміна НастасувВєсолувка (Веселівка) (з 01.07.1926), Маріянка (з 01.07.1926), Настасув (Настасів), Йозефувка (Юзефівка)411Ґміна Ходачкув ВелькиХодачкув Вельки (Великий Ходачків)112Ґміна ЦебрувВоробіївка, Єсиповєц (Йосипівка), Кокутковце (Кокутківці), Куровце (Курівці), Серединце (Серединці), Цебрув (Цебрів)613Ґміна ЯнувкаДолжанка (Довжанка), Драганувка (Драганівка), Забойки, Кутковце (Кутківці), Почапінце (Почапинці), Янувка (Янівка)614Ґміна ЯнковцеГлядки, Городище, Зарудзє (Заруддя), Малашовце (Малашівці), Носовце (Носівці), Обажанце (Обаринці) (частина), Плєсковце (Плесківці), Янковце (Янківці) (частина), Чєрнєхув (Чернихів)915Ґміна ЯстрембовоГородище (з 15.06.1934), Дєнісув (Денисів), Купцинце (Купчинці), Ястрембово (Яструбове) (з 01.04.1930)4передано до Теребовлянського повітуСущин (до 15.06.1934)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення У 1907 році українці-грекокатолики становили 55 % населення повітуУкраїнці. Частка у населенні повітів.

У 1939 році в повіті проживало 150 240 мешканців (74 940 українців-грекокатолики — 49,88 %, 1 260 польськомовних українців — 0,84 %, 26 325 українців-латинників — 17,52 %, 25 800 поляків — 17,17 %, 3 230 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,15 %, 18 395 євреїв — 12,24 % і 290 німців та інших національностей — 0,19 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 89-92..

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 220 населення ніби-то було аж 93 874 (66,01 %) поляків при 42 374 (29,79 %) українців, 5 836 (4,1 %) євреїв і 34 (0,02 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

У складі СРСР 18 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту.

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Козлівський, Микулинецький, Великоборківський і Великоглибочецький райони.

Примітки

Посилання

Powiat TARNOPOL