Чечелівка — історична назва житлового масиву на південному заході правобережної частини міста Дніпра у Чечелівському районі, одне зі старих робітничих селищ міста.
Опис
Межами району є: північна — парний (північний) бік проспекту Сергія Нігояна від вулиці Львівської до Палацу Праці, східна — Аптекарська балка від Дніпровського агрегатного заводу до естакади між проспектами С. Нігояна та Лесі Українки, південна — вулиця Леоніда Жебуньова, західна — непарний бік вулиці Кошової. Межує з півночі з селищем залізничників станції Дніпро-Головний та Дніпровським вагонним депо (ЛВЧД-1), зі сходу з житловими масивами Фабрика та вулиці Робітничої, з півдня з Шляхівкою, з заходу з Брянською колонією та житловим масивом проспекту Івана Мазепи.
На Чечелівці переважає радіальна забудова вулиць з одноповерховими та двоповерховими будинками кінця XIX — початку ХХ століть, проте зустрічаються також двоповерхові та триповерхові будинки 1930—1950-х років, а в районі вулиці Гомельської — декілька дев'ятиповерхових будинків 1970—1980-х років.
Вулиці району — проспект Сергія Нігояна від вулиці Львівської до Палацу Праці, Романа Шухевича (колишня — Бабушкіна), Олександра Чернікова (колишня — Червоночечелівська), Героїв УПА (колишня — Камчатська), Олександра Оксанченка (колишня — Нестерова), Чечелівська (колишня — Алтайська), Словацька (колишня — Гомельська), Леоніда Жебуньова (колишня — братів Міллерів).
Перпендикулярні вулиці — Кошова (колишня —Орловська) від проспекту Івана Мазепи до рогу з вулицею Леоніда Жебуньова, Аудиторна (колишня — Виборзька) від проспекту С. Нігояна до перехрестя з вулицею Леоніда Жебуньова; Альпійський провулок, Могилівська, Щепкіна, Павла Полуботка (колишня — Меренкова), Валентина Ларіонова, Львівська (колишня —Леваневського), Грецька, Жоржинський провулок.
Будівлі
Проспект Сергія Нігояна № 2 — храм Святого благовірного Великого князя Олександра Невського УПЦ-МП; парк Пам'яті та Примирення з Братською могилою радянських воїнів, що загинули у Другій світовій війні; № 4 — Катеринославська аптека Пріцкера, 1916 рік (напівзруйнований); № 27в — відділ освіти Чечелівської районної ради; № 33А — Катеринославський Будинок наукового товариства ім. А. Л. Караваєва. Колишній Будинок наукового товариства ім. А. Л. Караваєва у 2015 році; № 41 — Дніпровська філія Українського державного центру радіочастот; Меморіальна бронеплатформа 1932 року, на згадку про бронепоїзд побудований робітниками Брянського заводу в роки громадянської війни; № 42а — музей пасажирського вагонного депо; № 42б — Дніпровське вагонне депо (ЛВЧД-1); № 47 — Палац Праці (раніше Палац Ілліча), — пам'ятка архітектури радянського конструктивізму, що руйнується; № 31 — виконком Чечелівської районної ради.
Вулиця Кошова (до 2022 року Орловська) № 1 — Б --- Дніпровський правобережний ЦНАП (раніше головний корпус Дніпровського гуманітарного університету).
Вулиця Щєпкіна № 10 — Бібліотека-філіал № 2 Дніпропетровської ЦСПБ для дорослих. № 51--- адміністративний корпус Дніпровського агрегатного заводу.
Транспорт Через Чечелівку проходять: трамвайні маршрути № № 5; 14 по вулицях Романа Шухевича та Львівській (№ 14 — від зупинок «Палац Праці» до «Проспект Сергія Нігояна»; № 5 — від зупинок «Палац Праці» до «Вулиця Робітнича»); трамвайний маршрут № 15 по вулицям Львівська та Словацька (від зупинок «Вулиця Аудиторна» до «Проспект Сергія Нігояна»); тролейбусний маршрут № 4 по проспекту Сергія Нігояна (від зупинок «Депо № 2» до «Вулиця Львівська»); на межі з Брянською колонією біля Палацу Праці розташована станція метро Метробудівників.
Історія
Заснування
Перспектива забудови території на якій виникла Чечелівка як району з широкою вулицею (проспектом) та площею відзначалась на планах Катеринослава від 20 березня 1806 року та 19 квітня 1817 року. Однак, упродовж цілих десятиліть цей район лишався незаселеним і слугував випасною та орною землею для міста. Єдиним міським об'єктом на цьому місці, щоправда, неврахованим на планах, був Фабричний цвинтар.
За легендою свою назву житловий масив веде від прізвища першопоселенця відставного солдата Чечеля.«В степу за Фабричним кладовищем на галявині невеличкого гайка оселився відставний солдат Чечель. Викопав собі землянку на схилі похилого пагорба, потім спорудив хатиночку завів садок, город. Було це, напевно, в 50-60-х роках ХІХ ст. Хто знає… Про Чечеля відомо дуже мало.»
Віталій Калмиков у книжці «Сага про старого боксера» виводить назву селища від промисловця Чечелова, що був одним із засновників Брянського заводу, на якому працювала переважна більшість мешканців селища. Однак, топонім з'явився на кілька років раніше запуску заводу, після побудови мосту через Дніпро та залізниці (1884 рік).
Перші поселенці стали оселятись тут на західному схилі Аптекарської балки у 1870 — ті роки. Так виникла слобідка «Аптекарська балка». На порожній рівнині між Фабричним кладовищем та Аптекарською балкою оселились робітники з «прийшлого люду», що викопували землянки, лаштували курені та мазанки.
На плані міста складеному в 1885 році інженером Пупиришкіним вказана «Чечелівська слобідка» — зародок майбутньої Чечелівки — два десятки хатинок розташованих на захід від Аптекарської балки. Вона також була самовільно побудованою і складалась з 10 кварталів, 5 безіменних вулиць та 2 провулків. Південна частина району мала назву «Солдатська слобідка», оскільки там селились нижні чини військового відомства, що розташовувалось за Аптекарською балкою. Під такою назвою цей куток показаний на плані 1885 року, на пізніших мапах міста цієї назви вже немає.
Чечелівка у 1887—1900 роках Із введенням дію Брянського Олександрівського заводу міські власті вирішили упорядкувати слобідку. Чечелівку було переплановано і розбито на правильні квартали та вулиці, було легалізовано земельні ділянки.
Зокрема тоді сформувалась перша лінія будинків, що була продовженням Військової вулиці в напрямку Брянської колонії. Так утворилась вулиця Чечелівка — Перша, що у радянський час отримала назву проспект Калініна, а у 2015 році була названа на честь Сергія Нігояна.
Протягом 1890 — х років виникають вулиці Чечелівка — Друга (нині Романа Шухевича), Чечелівка — Третя (нині Олександра Чернікова), Чечелівка — Четверта (нині Героїв УПА), Чечелівка —П'ята (нині Олександра Оксенченка), Чечелівка—Шоста (нині Чечелівська) та Чечелівка— Сьома (нині Словацька). Перпендикулярно ним формуються вулиці Гасова (нині Львівська) Бойка (нині Аудиторна) та Скрізна (нині Щепкіна). У1897 році на плані міста вказано сім вулиць та вісім кварталів Чечелівки.
Між Брянською колонією та селищем залишився шмат незабудованої землі, що отримав назву Брянська площа. В центрі площі було насаджено сквер названий «Брянською Тверезістю», оскільки ним опікувалось місцеве Товариство Тверезості. На південно — західному розі площі катеринославський купець Міна Копилов збудував нічліжку барачно — казармового типу для заводських чорноробів. Переважну більшість казарм складали вихідці з Білорусі, котрих називали «могилівці», що працювали на вивантаженні руди, вугля та флюсів. «Важко уявити собі щось жахливіше від цього злидарського побуту. Бруд, важке повітря не давали життя.» Барак Копилова проіснував недовго і навесні 1893 року вигорів повністю, але його господар не зазнав великих збитків, оскільки попередньо застрахував його на солідну суму. Після пожежі на тому місці майже двадцять років залишався пустир, що виходив у степ.
Згодом у селищі були зведені двоповерхові кам 'яні будинки, чиї домовласники здавали кути та кімнати робітникам та родинам, зокрема на Чечелівці — Другій. Ці будинки називали «Доходними».
Водночас на Чечелівці — Першій на перших поверхах відкрились мануфактурні та продовольчі магазини.
Решта робітничого селища нічим не відрізнялась від тогочасних сіл:« В центрі Катеринослава вже наприкінці 90 — х років були відносно терпимі, хоча й булижні, бруківки, з'явилося електричне освітлення. А тут, на Чечелівці, як у глухому селі, навіть не в кожному домі була навіть гасова лампа, палили дідові „каганці“ . Та й вигляд, Чечелівок був ближче до сільського, ніж до міського, — кривобокі хати з маленькими підсліпуватими віконцями, у вузьких двориках — городи, під вікнами — маленькі квітники.» Попри те що у 1890 році виникла заводська лікарня (на Брянській колонії) мешканці Чечелівки лікувались у знахарів."Вода з колодязів. Тільки недобра вона. Хворіли люди. Захворіє хтось ---- ішли до знахарки, бабці — шептухи. Були такі на Чечелівці. Звичайно куди їм до «дохтора» Прохора, що жив у Нових Кайдаках та мав власну бійню i «лікував» від «лихоманки». Загалом життя у робітничому селищі було доволі важким: злидні, регулярні епідемії інфекційних хвороб (наприклад, дизентерії), пияцтво були буденним явищем.
«Кулачні бої щонеділі, п 'яні крики біля шинків — таким був похмурий побут старої Чечелівки.»
На Чечелівці — Другій у будинку № 70 у 1890 — х роках відкрилася крамничка «Товариства Споживачів Брянського заводу», де торгували як продуктами харчування так i галантереєю. Відпуск товарів за завищеними цінами, продаж простроченої продукції викликали незадоволення населення i тому під час заворушень на Брянському заводі навесні 1898 р. крамничку було розграбовано i спалено. На місці двоповерхової будівлі було збудоване одноповерхове.
Заворушення i страйки на Чечелівці Важке життя робітничого населення виливалося у заколоти та захоплення марксистською ідеологією.
У травні 1898 р. на Брянському заводі сталися великі заворушення. Причиною заколоту стало вбивство черкесом із заводської охорони молодого робітника Микити Кутіліна, який намагався узяти на дрова відпалу від паркану дошку.
Роззлючений натовп робітників розгромив сторожові будки охорони, підпалив Заводську контору та крамничку Товариства Споживачів Брянського заводу. На Брянській площі сталися сутички між робітниками, військами та поліцією.
Царські власті заарештували 1500 осіб, з них 500 вислали за межі Катеринославської губернії.
Протягом кінця ХІХ — початку ХХ століття в Катеринославi виникає комітет Російської соціал — демократичної робітничої партії, осередки якого формуються на Чечелівці, в Нижньодніпровську та Катерининській залізниці. У1899 р., під час страйку робітників залізничних майстерень, Катеринославський комітет РСДРП розповсюдив прокламації до страйкуючих із закликом наполягати на своїх вимогах.
У серпні 1903 року, під час загального страйку, на Брянській площі відбувся бій, в ході якого загинули та були поранені 29 осіб.
Чечелівка у російській революції 1905—1907 років Після кривавої неділі у Санкт — Петербузі 3 січня 1905 року всі промислові райони Російської імперії охопили страйки та демонстрації. 15 березня 1905 р. створено катеринославський комітет Російської соціал — демократичної партії (більшовиків). 1 травня 1905 р. в Катеринославi відбулась багатотисячна демонстрація у якій взяли участь робітники та службовці підприємств та довколишніх робітничих селищ.
У червні 1905 року з міста Білосток прибули 2 анархістських агітатори, які почали агітацію серед населення Чечелівки, Амуру та Нижньодніпровська. Відбувалися нічні збори у яких беруть участь 200 осіб, на них читали анархо — комуністичні реферати. Виникла «Група катеринославських робітників анархістів — комуністів».
Влітку 1905 року катеринославські більшовики стали створювати озброєні загони робітничої самооборони, що давали рішучу відсіч чорносотенцям, які намагалися влаштувати погроми в робітничих кварталах міста. На Чечелівці в організації таких дружин брав активну участь кранівник Брянського заводу Іван Меренков.
19 червня 1905 року на пустирі комітет РСДРП скликав збори, де було вирішено розпочати страйк в підтримку повстання на броненосці «Потьомкін». З 3 по 11 липня 1905 р. (старий стиль 20 — 28 червня) проходив страйк у якому брали участь 10 тисяч осіб.