Ґріммів закон (також «закон Раска — Ґрімма», «перший пересув приголосних», «Раскове правило») — фонетичний закон у прагерманській мові, що полягав у зміні прагерманських змичних приголосних. Явище пересуву 1814, можливо, 1818 року відкрив Расмус Раск, а 1822 року Я. Ґрімм, виправивши Расмусові помилки, у книзі «Німецька граматика» () довів систему переходу до досконалості, додавши нових змін . Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н. е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s]. Праіндоєвропейська моваҐріммів законПрагерманськаГубніЗубніВелярніЛабіовелярніГубніЗубніВелярніЛабіовелярніГлухі проривніptkkʷ→fþx (h)xʷ (hʷ)Глухі фрикативніДзвінкі проривніbdggʷptkkʷГлухі проривніДзвінкі придиховіbʰdʰgʰgʷʰβ [b]ð [d]ɣ [g]ɣʷ [gʷ]Дзвінкі фрикативні (проривні)
Суть Суть пересуву змичних можна представити так: індоєвропейським дзвінким змичним придиховим відповідають германські дзвінкі фрикативні: > ; > ; > ; > . індоєвропейським дзвінким змичним відповідають германські глухі змичні: > ; > ; > ; > . індоєвропейським глухим змичним відповідають германські глухі фрикативні: > ; > ; > ; > .
Приклади звукових змін Нижче наведено приклади Ґріммового закону на початку слів: > : «брат» > , але ; «бобер» > , але ; «дути» > , але ; «ламати» > , але ; «низ» > , але ; «бук» > , але ; «смажити, пекти» > , але . > : «тісто, ліпити» > , але ; «двері» > , але ; «робити, виконувати» > , але ; «дочка» > , але . > : «двір» > , але ; «гість» > , але ; > , але (заст.); «жовч» > , але ; «брати» > , але ; «коза» > , але . > : «яблуко» > , але . > : «два» > , , , але ; «зуб» > , але . > : «коліно» > , але ; «поле» > , але .
> : «риба» > , , , але ( >) ; «батько» > , , , скр. , але ; «шкіра» > , але ; «вогонь» > , але ; «прохід» > , але ; «птаха» > , але ; «нога, ступня» > , , , , але . > : «три» > , , , , скр. , але ; «спрага, сухий» > , але ; «шумний» > , але ; «ти» > , , , , але ; «товстий, жирний» > , але ; > : «ріг» > , але ; «мати, хватати» > , але ; «серце» > , , ,, , але ; «звір, олень» > , але ; «покривати» > , але ; «тисяча» > , , , скр. , але . > : «що» > , але ( >) .
Винятки Винятки з Ґріммового закону становлять такі випадки: індоєвропейські глухі проривні не перетворюються на щілинні, якщо їм передує щілинний [s]: > , наприклад: , гот. ist; > , наприклад: , гот. speiwan; > , наприклад: , гот. skaidan. у сполуці двох проривних перший стає щілинним, а другий — ні: > , наприклад: , гот. hafts; > , наприклад: , гот. autau.
Хронологія Перший пересув приголосних відбувся між V і ІІ століттям до н. е. і зачепив усі приголосні, окрім лише [s].
Дія закону мала місце до германської акцентуаційної зміни, тобто до того, як наголос було зафіксовано на початку всіх слів.
Причини пересуву
Психологічна теорія Я. Ґрімм пов'язував пересув приголосних зі схильністю германців до зміни місця проживання, тобто з їхньою етнопсихологією. Він убачав у переході дзвінких («слабких») звуків у глухі («сильні») прояв сміливості та гордості давніх германців. Звичайно, що таку гіпотезу прийнято вважати «наївною», «антинауковою», подекуди навіть «шовіністичною».
Джерела
Примітки