Анастасі́я Іва́нівна Моро́зова (11 січня 1907, Сулин, Черкаський округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 9 лютого 1984, Запоріжжя, УРСР, СРСР) — українська радянська театральна акторка. Народна артистка Української РСР (1954).
Життєпис Народилася року в селі Сулині (нині місто Красний Сулин Красносулинського району Ростовської області, Росія). Після закінчення школи працювала паспортисткою в місті ШахтахМорозова Анастасія Іванівна // Знаменні та пам'ятні дати Запоріжжя .
Упродовж 1924—1933 років працювала в Робітничо-колгоспному театрі на Донбасі; у 1933—1936 роках — акторка Вінницького драматичного театру імені Третього вирішального року п'ятирічки. З 1936 року — акторка Житомирського українського музично-драматичного театру імені Миколи Щорса. Одночасно, протягом 1936–1937 років, навчалася в Інституті театрального мистецтва в Москві.
1944 року театр переїхав до Запоріжжя, куди перебралася й Морозова. Була провідною акторкою цього театру. Член ВКП(б) з 1946 року. Померла в Запоріжжі 9 лютого 1984 року.
Була одружена з актором Віктором Аведиктовим.
Ролі
Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного); Анна («Украдене щастя» Івана Франка); Маруся, Аза («Маруся Богуславка», «Циганка Аза» Михайла Старицького); Варка («Безталанна» Івана Карпенка-Карого); Оксана, Ліда, Марфа Рижова, Ага Щука, Варвара («Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Правда», «Калиновий гай», «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука); Анна Андріївна («Ревізор» Миколи Гоголя); Васса («Васса Желєзнова» Максима Горького); Лауренсія («Овеча криниця» Лопе де Вега); Леді Мілфорд («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера); Марія Олександрівна («Сім'я» Івана Попова); Господиня Ніскавуорі («Кам'яне гніздо» Гелли Вуолійокі); Ніна («Щорс» Юрія Дольда-Михайлика); Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького); Наталка («Наталка Полтавка» Івана Котляревського); Зовиця («Майська ніч» за Миколою Гоголем); Стеха («Назар Стодоля» Тараса Шевченка); Ві Толбот («Орфей спускається у пекло» Теннессі Вільямса); Джемма («Овід» за романом Етель Войнич); Розалія («Поцілунок Чаніти» за Юрієм Мілютіним); Кручиніна, Катерина («Без вини винні», «Гроза» Олександра Островського); Пані Стессель («Порт-Артур» Олександра Степанова та Івана Попова); Вустя («Маруся Чурай» Івана Микитенка); Софія Іванівна («Рідна мати моя…» Юрія Мокрієва); Діанна («Не називаючи прізвищ» Василя Минка). </div>
Відзнаки Заслужена артистка УРСР з 1943 року; Народна артистка УРСР з 1954 року; Орден Леніна (1960).
Вшанування
У Запоріжжі, на будинку в якому жила акторка, встановлено меморіальну дошку (граніт, мідь, гальванопластика; скульптор Олексій Башкатов)Башкатов Олексій Миколайович / Запорізька організація Національної спілки художників України..
Примітки
Література Морозова, Анастасия Ивановна // Театральная энциклопедия. Том III (Кетчер—Нежданова). Издательство «Советская энциклопедия». Москва. 1964. столб. 923 ;
Морозова Анастасія Іванівна // ; Морозова Анастасія Іванівна // , С. 8; Морозова Анастасія Іванівна // ;