Герріт Комрі (; 30 березня 1944, Вінтерсвейк — 5 липня 2012, Амстердам) — нідерландський поет, письменник, полеміст, літературний критик, перекладач і драматург.
Життєпис Закінчив Амстердамський університет, де вивчав західноєвропейську літературу. Дебютував книгою віршів у 1968 році.
У 1969 році очолив літературний журнал Maatstaf. Заснував журнал поезії Аватер (за назвою знаменитої поеми Нейхофа). Великий вплив на формування літературного канону Нідерландів надали випущені цим послідовним іконоборцем в 1970-1990-х роках антології нідерландської поезії XVII–XVIII і XIX–XX ст., поезії мовою африкаанс, віршів для дітей, що викликали жваву полеміку. З початку 1980-х переїхав до Португалії, де з тих пір здебільшого і жив (Алвітеш, Олівейра-ду-Ошпітал).
Співчуття у зв'язку з кончиною Герріта Комрея висловила королева Беатрікс.
Творчість Геррітта називали поетом Абсурдистану. Крім книг віршів і оповідань, йому належать кілька напівбіографічних творів — Знищена Аркадія (1980), Демони (2003) та ін. Перекладав Шекспіра. Як поет співпрацював з нідерландським ансамблем старовинної музики Camerata Trajectina. На його лібрето написані опери Бенкет (1989) Петера Схата, Чужоземні мотиви (2001) Антоніу Шагаса Троянди. У 2006 році видав книгу Какафонія Комрея: енциклопедія лайна.
Вибрані книги Вірші Магдебурзькі півкулі і інші вірші () (1968) Патентований будильник Комрея () (1974) Бик на дзвіниці () (1982) Два світи () (1987) Дим без вогню () (1998) 52 сонета на кінець століття () (2000) Міражі () (2001)
Проза Бізнес-ланч в Сінтрі і інші португальські історії (), новели (1995) Полтергейст (), роман (2001)
Визнання Поетична премія міста Амстердам (1970). Премія Германа Гортера (1982). Премія П. Гофта (1993). Премія «Золота Сова» (1999). Звання національного поета-лауреата (2000–2004). Премія Срібний грифель за вірші для дітей (2008).
Примітки
Посилання Досьє Герріта Комрея на сайті Королівської бібліотеки На сайті Нідерландського літературного фонду epibreren.com