Сомалійський півострів (Африканський Ріг або Північно-Східна Африка (, , ) — півострів у Східній Африці, вздовж Аравійського моря на південь від Аденської затоки. Найсхідніша точка Африки. За середньовіччя відома як Bilad al Barbar (Земля берберів),J. D. Fage, Roland Oliver, Roland Anthony Oliver, The Cambridge History of Africa, (Cambridge University Press: 1977), p.190George Wynn Brereton Huntingford, Agatharchides, The Periplus of the Erythraean Sea: With Some Extracts from Agatharkhidēs «On the Erythraean Sea», (Hakluyt Society: 1980), p.83, На Африканському Розі розташовані держави: Сомалі, Ефіопія, Джибуті, ЕритреяRobert Stock, Africa South of the Sahara, Second Edition: A Geographical Interpretation, (The Guilford Press: 2004), p. 26Michael Hodd, East Africa Handbook, 7th Edition, (Passport Books: 2002), p. 21: «To the north are the countries of the Horn of Africa comprising Ethiopia, Eritrea, Djibouti and Somalia.»Encyclopaedia Britannica, inc, Jacob E. Safra, The New Encyclopaedia Britannica, (Encyclopaedia Britannica: 2002), p.61: «The northern mountainous area, known as the Horn of Africa, comprises Djibouti, Ethiopia, Eritrea, and Somalia.»Sandra Fullerton Joireman, Institutional Change in the Horn of Africa, (Universal-Publishers: 1997), p.1: «The Horn of Africa encompasses the countries of Ethiopia, Eritrea, Djibouti and Somalia. These countries share similar peoples, languages, and geographical endowments.». Займає площу близько 2 000 000 км² і має населення близько 90,2 млн осіб (Ефіопія: 75 млн осіб, в Сомалі: 10 млн осіб, Еритрея: 4,5 млн осіб, і Джибуті: 0,7 млн).

Географія і клімат

Африканський Ріг розташований майже на однаковій відстані між тропіком Рака й екватором. Складається з піднятих гір утворених при формуванні Великої Рифтової долини, тріщина в земній поверхні простяглася від Туреччини до Мозамбіку, що є межею Африканської й Аравійської плит. У цьому регіоні гори утворені при формуванні Рифтової долини, найвища точка розташована в горах Семіен (Рас-Дашен, 4 550 м) в північно-західній Ефіопії. Гори Бейл і гори Семіен на початку голоцену зазнали заледеніння. Гори закінчуються урвищем на березі Червоного моря й більш полого закінчуються на узбережжі Індійського океану.

Низовини півострова посушливі, не зважаючи на близькість до екватору, бо вітри тропічних мусонів лишають вологу західніше в Сахелі й Судані. Таким чином вони лишають вологу до досягнення Джибуті, Сомалі тому регіон отримує замало опадів у сезон мусонів. З навітряного боку гір Заходу Ефіопії й крайнього півдня Еритреї опадів під час мусонів вдосталь. У горах Ефіопії випадає до 2 000 мм опадів на рік, навіть Асмара отримує 570 мм опадів на рік. Ці опади є єдиним джерелом води в країні, розташованої далеко звідси — Єгипті.

Взимку північно-східні вітри не несуть вологи окрім північної частини Сомалі, де в гірських районах наприкінці осені випадає річна норма опадів — 500 мм. На східному узбережжі через потужний апвелінг і через те, що вітри дмуть паралельно узбережжю, кількість опадів не перевищує 51 мм на рік.

Температури на узбережжі Червоного моря є одними з найвищих на планеті середня в липні 41 °C і 32 °C в січні. На східному узбережжі, через апвелінг, трошки прохолодніше, але також спекотно. Через зменшення температури з рівнем висоти в Асмарі найвища температура в січні 20 °C, не зважаючи на морозні безхмарні ночі. На найвищих точках температура в січні рідко сягає 14 °C і може падати до −10 °С в безхмарні ночі.

Історія

Давня історія

Аксумська імперія (або просто Аксум) давня держава на півночі сучасної Ефіопії й Еритреї, яке зазнало розквіт між 1 і 7 сторіччям н. е. Користуючись розташуванням Рогу обмежувало доступ до Червоного моря.

Цей регіон був джерелом біологічних ресурсів у античність: давні римляни, греки, єгиптяни спрямовували експедиції в цей регіон за ладаном, миррою, драконівською кров'ю і кіновар'ю, цей крам прямував Шляхом пахощів. Вважається, що саме тут розташовувався легендарний Пунт.

Сучасна історія

В останні десятиріччя район Африканського Рогу знаходиться постійно в кризі. Ефіопія займає провідне місце через демографічні показники: 85 % населення регіону мешкає тут. Велика частина Африканського Рогу була під владою Італії: Еритрея (1880—1941), протекторат Італійський Сомаліленд (1890—1960) і короткочасна окупація Ефіопії (1936—1941). Британія колонізувала Північний Сомалі (Британський Сомаліленд) і Франція — Джибуті (Французьке Сомалі). Також в історії Ефіопії мали місце конфлікти між мусульманами і християнами за ресурси і життєвий простір, а також між націоналізмом і марксизмом-ленінізмом у сьогодення. В інших частинах регіону схожі проблеми: Сомалі з кінця 1980-х досі в стані громадянської війни, Ефіопія й Еритрея постійно ведуть бойові дії.

Крім того регіон постійно зазнає природні катастрофи: посухи й повені. Як наслідок у регіоні найвищий рівень недоїдання, і регіон постійно під загрозою гуманітарної кризи. В період 1982—1992, біля двох мільйонів осіб загинули на Африканському Розі, в результаті цієї комбінації війни і голоду.

Починаючи з 2002, до Африканського Рогу прикута увага США, Франції, Німеччини й одинадцяти африканських держав по боротьбі з тероризмом.

Населення Країни півострова Сомалі перебувають у схожих природно-географічних умовах, а й етнічно, лінгвістично пов'язані між собою, демонструючи складну модель взаємовідносин між різними групами. Півострів представлений двома основними макрогрупами:

кушитські народи, традиційно зосереджені в низинах, ефіосемітські народи (ефіопські горяни), зосереджені у високогір'ях.

Згідно з даними Ethnologue, в Джибуті говорять 10 окремими мовами, в Еритреї — 14, в Ефіопії — 90, в Сомалі — 15.

Люди, які говорять сомалійською мовою, яких більшість у Сомалі і Джибуті, становлять 97 % в регіоні Сомалі в Ефіопії. Також багато хто в Джибуті, Ефіопії та Еритреї розмовляють афарською мовою. Крім того, в цьому регіоні досить широко поширені такі афразійські мови, як тигринья і амхарська мова, існують і десятки менших мовних груп.

Більшість жителів Африканського Рогу дотримуються будь-якої з трьох основних авраамічних релігій (іслам, християнство, юдаїзм). Ці релігії мають давню історію у регіоні. Давнє Аксумське царство карбувало монети і створювало стели, пов'язані з диском і півмісяцем символів божества Аштара. Воно пізніше стало однією з перших держав, які прийняли християнство, після звернення царя Езани II у IV столітті.

Іслам запровадили на північному узбережжі Сомалі спочатку з Аравійського півострова, невдовзі після хіджри. Мечеть аль-Кіблатайн в Сайлі — одна з найстаріших в Африці, вона датується VII століттям. Наприкінці IX століття Аль-Якубі писав, що мусульмани жили вздовж північного узбережжя Сомалі.

Крім того, у регіоні давно присутній юдаїзм. Кебра наґаст («Книга про Славу Царів») розповідає, що ізраїльські племена прийшли в Ефіопію з Менеліком I, нібито сином царя Соломона та цариці Савської (в ефіопських легендах — Македа). Легенда свідчить, що Менелік у дорослому віці повернувся до свого батька в Єрусалим, а потім переселився в Ефіопію, і що він узяв із собою Ковчег Завіту.

Низка груп етнічних меншин у південній частині Ефіопії дотримуються різних традиційних вірувань. Серед цих систем вірування — визнання народом сурму небесного бога Туму.

Етнолінгвістичні групи Африканського Рогу

В Джибуті: Афар (данакіль) та Сомалі (Ісса) В Еритреї: Білен, Афар, Гедареб (Бені-Амер/Беджа), Кунама (база), Нара, Саго, Рашаїда, Тигре, Тиграї. Джеберті — мусульмани, Тиграї — вважають себе окремою нацією, але це загально не визнано. В Ефіопії: Амхарці, Афар, Агау, Гураге, Харар, Іроб, Сидамо, Оромо, Сомалі, Тиграї В Сомалі: Сомалі.

Економіка За даними МВФ, 2010 року загальний ВВП (ПКС) регіону Африканського Рогу становив 106 224 млрд доларів США, а номінальний — 35 819 млрд доларів США. На душу населення ВВП у 2010 році становив 1061 долар США (ПКС) та 358 доларів США (номінальний).

Понад 95 % прикордонної торгівлі в регіоні є неофіційною та недокументованою, її здійснюють скотарі, які торгують худобоюPavanello, Sara 2010. . London: Overseas_Development_Institute. Неофіційна торгівля живою великою рогатою худобою, верблюдами, вівцями та козами з Ефіопії, що продається до інших країн Африканського Рогу та ширшого регіону Східної Африки, включно з Сомалі та Джибуті, генерує приблизно від 250 до 300 мільйонів доларів США щорічно (у 100 разів більше, ніж офіційна цифра), причому міста Бурао та Ірове в Сомаліленді є місцем розташування найбільших ринків худоби на півострові, де щодня продається до 10 000 голів овець і кіз з усього півострова, багато з яких відправляються до країн Перської затоки через порт Бербера. Ця торгівля допомагає знизити ціни на харчові продукти, підвищити продовольчу безпеку, зняти напруженість на кордонах і сприяти регіональній інтеграції. Однак нерегульований і недокументований характер цієї торгівлі створює ризики, як-от легше поширення хвороб через національні кордони. Крім того, уряди втрачають податкові надходження і валютні доходи.

Держави цього регіону в значній мірі залежать від декількох ключових видів експорту:

Ефіопія: Кава 80 % від загального обсягу експорту. Сомалі: Банани та тваринництво понад 50 % від загального обсягу експорту.

Див. також Голод на Сомалійському півострові (2011)

Примітки

Література

Посилання

History of the Horn of Africa Horn of Africa News Agency WWF- Somali Acacia-Commiphora bushlands and thickets Horn of Africa Biodiversity Hotspot African Wild Dog Conservancy's Biodiversity Hotspots Page CIA World Factbook: Djibouti CIA World Factbook: Eritrea CIA World Factbook: Ethiopia CIA World Factbook: Somalia A 'Child Alert' issued by UNICEF for the Horn of Africa Yemen Horn of Africa Link Combined Joint Task Force — Horn of Africa Official Website CFR.org Interactive Map: Horn of Africa