Велика жупа Пригір’я () — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ) з адміністративним центром у Загребі, що існувала на території сучасної Хорватії у 1941—1944 роках. Названа на честь однойменної історичної області.
Історія Існувала з 21 червня 1941 до 5 липня 1944 року, коли її було розпущено у зв'язку з утворенням великої жупи Гора-Пригір'я, в яку поряд із частиною території великої жупи Гора ввійшла вся територія великої жупи Пригір'я. Складалася із сімох районів, які називалися «котари» або «котарські області» () і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрамиRajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH , Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 217-218: Велика Гориця Доня Стубиця Дуго-Село Загреб Кутина Самобор Светі-Іван-Зеліна Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, який був представником центральної влади і якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. Ним у цій великій жупі був Марко Ламешич ().
Примітки