Княждві́р — село в Україні, у Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
Географія Через село тече річка Шибенка Велика, права притока Пруту.
Цікаві факти . Згадується 10 січня 1461 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.271, № 2987 . У податковому реєстрі 1515 року документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільноїZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.. У 1870-х рр. львівський краєзнавець А.Шнайдер запропонував для Княждвора (як колишнього містечка) проєкт герба з зображенням чотирьох соляних топок (поселення віддавна було осередком солеваріння). Водночас сільська громада користувалася печаткою з іншою символікою: зображенням селянина, що несе на плечах граблі та косуЛНБ ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Справа 7. — Арк. 13, 13 зв., 136.. З 1886 році Княждвір з Коломиєю з'єднував паровий вантажний трамвай, де паротяг kkStB 98 LCJE 031 носив ім'я села. З січня 1940 р. село поділялося на два: Горішній Княждвір і Долішній Княждвір з окремими сільрадами 23 жовтня 1940 р. указом Президії Верховної Ради УРСР Княждвір Горішня і Княждвір Долішня сільські ради передані з Коршівського району до Печеніжинського району. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР радянська влада була знищила історичну назву сіл Княждвір і перейменувала їх на безликі: село Верхнє і село Нижнє; з 1963 р. сільрада називалася Нижненською і включала ще й село КайданціІвано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с. — стор. 20, 59. Унікальна гуцульська церква була спалена в 1982 році. У 1993 р. села Верхнє і Нижнє об'єднані та повернена селу історична назва. На захід від села розташований знаменитий Княждвірський ботанічний заказник, а також Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат.
Відомі люди Марусяк Дмитро («Зайчик») — командир рою сотні УПА «Ударник 5» (вд. 95а) ВО-6 «Сян», відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1 кляси (23.08.1948) за ліквідацію генерала Свєрчевського. Дмитро Васильович Повх (1922—25.01.1949) — провідник Печеніжинського району ОУН.
Примітки
Література М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір». Макіївка: Графіті, 1998. М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк «Княждвір» (видання 2-е присвячене 600-чіччю села Княждвір). Коломия: "Вік", 2019, 450 с.