Аніме-клуб «Міцурукі» — діючий український аніме-клуб. На осінь 2022 року діє у всіх областях України, налічує близько 150 людей, залучених до різних напрямків діяльності. Влаштовує зустрічі шанувальників аніме та японської культури, просуває японські та анімефіковані настільні ігри, адаптує аніме, манґу та ранобе, створює оригінальний контент на тему японської культури, пробував організувати фестивалі та косплей.
Історія та діяльність Клуб існує з 2010 року і змінив уже 3 генерації.
Львівська генерація Аніме-клуб «Міцурукі» був створений у Львові 1 жовтня 2010 року, пік його активності припав на 2011—2013 рр.. Клуб проводив щотижневі сходини у Львові та займався адаптаційною діяльністю, залучаючи охочих з усієї України. Клубом була створена українська аніме-спільнота — один з перших агрегаторів україномовного аніме-контенту і перший подібний ресурс для українського фандабу. Учасники намагалися ставити косплейні сценки українською мовою. Першим косплеєром Львівського клубу стала Крошка Кеді — (Олена Карпа). Саме вона першою виступила від клубу в образі Суґінтокі з відомого аніме «Розен Мейден», представляючи клуб на косплейній сцені.Цей виступ можна вважати одним із перших кроків клубу у світ косплею: Крошка Кеді не просто вийшла на сцену в образі персонажа, а зробила це під егідою клубу, фактично започаткувавши його косплейну історію.ї образ Суґінтокі став своєрідною першою сторінкою в історії львівського клубу та його участі в косплейному русі.Було створено українське анімешне радіо, де учасники створювали подкасти. Силами львівського клубу було створено аніме-портал на Українській Енциклопедії Драматиці. Клуб намагався створити філії у Дрогобичі та Рівному.
Основні активісти Руслан Водолазький (ака Лунсар) — дизайнер, макетувальник, один із засновників та президент львівського клубу. Андрій Бакайчук (ака Камуй) — один із засновників та адміністратор львівського клубу в напрямі проведення зустрічей. Андрій Нуцковський (SINIGAMI) — озвучувач аніме, співзасновник клубу. Jony Bo / Міхалич — організатор господарської та дисциплінарної частини аніме-зустрічей, співзасновник клубу.
Київська генерація Київський осередок клубу виник 31 серпня 2014 року на Трухановому острові, пік активності припав на 2015-17 рр.. У клубі видавали манґу українською, влаштовували заходи, тематичні свята, перекладали та озвучували аніме, також перекладали вебкомікси, писали науково-популярні статті, перекладали та озвучували інфо-відео з аніме-тематики, займалися пропагуванням малювання в стилі аніме, вивченням традиційної японської культури.
Основні активісти: Максим Лизогуб (aka Курка Аалямб) — адаптатор японських настільних ігор, координатор розробки ранобе та манги, проведення аніме-заходів. Один із засновників та президент київського клубу з 2014. Хідео Кудзе — організатор господарської частини київських аніме-зустрічей. Один із засновників київського клубу. Ростислав Федорко (Джойс) — редактор, співорганізатор зустрічей клубу і його співзасновник. Також є ведучим щорічної аніме-ходи. Орфеефро — дизайнер обкладинок до книжок, настільних ігор . Один із засновників київського клубу. Дмитро Княжич (Княжич-кун) — автор низки статей, присвячених японській літературі, редактор. Демо — редактор, адаптатор манґи. Оротандр — адаптатор манґи, озвучувач.
Всеукраїнська генерація
Третя генерація клубу (т.з. «третє заснування») відбулося 17 травня 2017 році, коли чільне представництво Міцурукі перемістилося на Facebook внаслідок введення в дію закону про блокування російських ресурсів. На базі досвіду львівського та київського клубів відбулося третє оновлення діяльної основи — і клуб фактично став всеукраїнським. Зараз клуб є найбільшою україномовною анімешною спільнотою в Україні. У серпні 2017 року Фурунзе створив стріми аніме, де відбувалася трансляція українського озвучення. Саме звідти почався розвиток субтитрування в клубі. Починаються всеукраїнські проекти. Наприклад переклад «Наруто», за всю історію долучилося понад 25 перекладачів із майже всіх областей України.
В процесі становлення всеукраїнської організації відбувалося створення осередків. З заходу на схід це новий Львівський, Івано-Франківський, Тернопільський, Хмельницький, Вінницький, Одеський, новий Київський (заходи спільні зі старим), Чернігівський, Дніпровський, Харківський.
На початку 2020 року керівництво Всеукраїнського Міцурукі привласнило сторінки Міцурукі і оголосило про перейменування їх на "Аманоґава". Згодом Аманоґава відлучилася від клубу в розпочала самостійну діяльність. Вектор діяльності змінено з громадських ініціатив на комерційний.
Керівництво При тому, що клуб є децентралізованим об'єднанням, на його чолі стоїть президент. Кожен з них може розвивати клуб у межах, не обмежених попереднім, а його повноваження вичерпуються лише з вичерпанням бажання діяти. Відповідно першим президентом є Лунсар від 2010 року, другим — Курка від 2014 року, третім Фурунзе — від 2017 року. Чітких критеріїв визнання діяча президентом не сформувалося, але загалом мова йде про здатність привабити і згуртувати навколо клубу якісно нові діяльні та прихильницькі ресурси, що дає відчутний поштовх розвитку клубу.
Філософія Від київського осередку клуб активно орієнтувався на поєднання діяльності та організації на місцях. За словами Курки Аалямб: Я прийшов у фендом і побачив кілька базових проблем: … викривлений зв'язок між спільнотами й діяльними організаціями. Діячі десь працюють, їм байдуже на широкі маси людей. … Маси мають стати засобом поширення діяльності, а діяльність сприяти приходу до мас нових україноцентричних активістів. … Я хотів замінити одвічний український принцип «відокремлюємося, поки нема особливих причин до єднання» на «єднаємося, поки нема особливих причин до виокремлення».
Однією з цілей клубу є поширення культури українізації, а не лише доробків ряду виняткових особистостей. Через сукупну моральну силу клубу гостей локального осередку залучають до безпосередньої участі в українізації, а не лише споживання її продуктів. Наприклад оголошено, що у київському осередку за ініціативи Курки та координаторства Фортпіта проходить винятковий проект — спільний переклад аніме учасниками осередку. У проекті бажають взяти участь 52 людини, переважна більшість з яких до цього не перекладали. Звісно ж, врешті по перекладу пройдеться редактор.
В об'єднання є плани щодо розширення та українізації локальних спільнот, особливо південно-східного регіону. Курка зазначає: "Основною метою існування клубу «Міцурукі» було і лишається розширення кола діячів та прихильників української адаптації навколоанімешного та навколояпонського контенту за рахунок зовнішніх ресурсів, ще не залучених до цього подібними організаціями. Вагомим елементом цього є активні дії, а не очікування того, що кількість наших однодумців з часом побільшає сама собою. У рамках цієї мети обираються стратегія та тактики розвитку.
Це не заперечує того, що від Ужгорода до Харкова і від Чернігова до Одеси учасники клубу зливаються в дружню всеукраїнську спільноту, їздять одне до одного і просто спілкуються вже особисто. Але ми ніколи не забуваємо, що дало нам цих однодумців у нашому житті. А це — публічна тематична діяльність і готовність приймати всіх охочих, сприймати їхні думки та ідеї, пробувати нові неходжені шляхи розвитку, окрім тих, які явно згубні і не показали себе на практиці в минулому. Не маю сміливості стверджувати це одноосібно, але можливо це і є дух клубу «Міцурукі».
Символіка та атрибути Логотипом львівського аніме-клубу «Міцурукі» є зелена бамбукова рамка, в якій перебуває Тоторо — персонаж аніме «Мій сусід Тоторо» та літера «М» у японській стилізації. Одним з атрибутів і ознак клубу є чібік — наклейка 5*5 з анімешним персонажем на білому тлі та посиланням на сторінку місцевого осередку «Міцурукі».
Київський аніме-клуб «Міцурукі» подарував українським фанатам аніме низку загальновідомих нині в цих колах символів: «Анімешник у клубі. Фендом у безпеці» — загальне гасло клубу, є алюзією до гасла організації НЕРВ у аніме «Нове покоління Євангеліон», де воно звучить як «Бог на небі. Світ у безпеці». «Лолі сила» — гасло є відсилкою до майданівського «Разом сила» та жанру аніме лолікон. «Від каваю до зірок» — поряд із супутнім вітанням символізує простір тематики аніме. Пародіює вітання «від серця до сонця».
Поряд із візуальною символікою клуб має і своєрідні фан-пісні. Офіційного гімну не існує, але на його статус претендують 2 пісні: «Сонячний край» на музику з пісні «Революція серця» з «Легенди про героїв галактики»; а також «Лиш в Міцурукі» на музику пісні Віктора Морозова «Тілько ві Львові».
Аніме-зустрічі Учасники клубу зустрічалися у Львові та Києві, традиційно — щонеділі, в різних місцях. Таки сходини називали «анімками».. На жовтень 2018 року у Львові відбулося понад 400, а в Києві — понад 200 сходин.
Формати сходин були різноманітними: перегляди аніме на великому екрані, прогулянки, святкування річниць, походи на рамен, пікніки, в аквапарк, змагання з відео-ігор, пляжні анімки, тематичні анімки, косплей-вечори та НяНочі/цукімі. Практикуються міжміські сходини — мандрівки в інші міста до інших аніме-клубів чи філій. Зокрема львівською традицією на ханамі є мандрівка в Ужгород.
Київський клуб активно співпрацював з ПП «Братство» Дмитра Корчинського, яка надавав йому приміщення для просвітніх зустрічей. На відміну від багатьох аніме-клубів, у літній час учасники збиралися в різних місцях міста. Клуб проводив цукімі (нічні анімки) та аніме-перегляди.
Напротивагу тематичним заходам проводяться прогулянки. Для прогулянок, як правило, має бути визначена якась загальна навколоанімешна тема. Така, щоби всі чи більшість мали змогу висловитися. Наприклад, «Ваш улюблений жанр аніме і чому». На початку сходин всі без винятку гуртуються і по черзі, за модерування організатора, представляються та висловлююся щодо теми. Після цього «бліцу» атмосфера стає легшою, люди відчувають себе залученими і роззнайомленими.
Впродовж 2016 року анімки розвивалися у всеукраїнському масштабі. І за рік учасники Клубу здійснили численні подорожі до різних міст України, де зустрічалися з місцевими анімешниками та аніме-організаціями. У результаті поїздок було зроблено висновок про суттєву маргінальність локальних спільнот відносно поширення україномовного аніме-продукту.
1 грудня о 18:30 в Українському домі у Варшаві клубом планувався вечір японської анімації. Дивилися стрічку режисера Макото Шінкая «Твоє ім'я» в українському перекладі з польськими субтитрами.
Тематичні заходи Щороку святкуються такі свята: 5 січня — день народження Хаяо Міядзакі, найвідомішого режисера аніме. Святкується переважно спільно з Новим роком, оскільки 5 січня свята і зібратися важко. Перша неділя лютого — юкімі (милування снігом). Стало традицією щорічне влаштування шашлика на недобудові в Києві, оскільки ще в 2015 році анімешники, позбавлені Генштабу посеред лютого, були змушені створювати собі затишок холодної зими. Перша неділя квітня (але не Великдень) — весняна аніме-хода або хоча б перші сходини в теплі на природі. Початок травня — ханамі, милування квітами сакур, конкурси на тематику японської культури. 20 червня — День анімешника, святкується в день створення першого українського аніме-клубу «Крістал Павер». 7 липня — танабата, традиційне японське свято. Остання неділя серпня — суйкаварі, розбивання кавуна. 15 вересня — остання і святкова цукімі — нічна анімка 14 жовтня — день українського аніме-фандабу, перше аніме у фанатській озвучці показано публічно. Святкується переглядом. 21 жовтня чи близько того — момідзігарі, милування кленовим листям. 13 листопада — День українського сканлейту, читання та обговорення манґи. Святкується день виникнення УАніме.
Весняна аніме-хода
Протягом кількох років клуб проводив аніме-ходу вулицями Києва. Вона заслуговує особливого розгляду через свою масовість та концепцію.
Перша київська аніме-хода відбулася у 2015 році. 2016 року була друга хода, а 2017 року відбулася третя.