Марія Вільямівна Беренштам (у шлюбі Беренштам-Кістяківська; 1869, Київ — 25 лютого 1932, Київ) — українська громадсько-політична діячка, освітянка, публіцистка. Визначна діячка українського фемінізмуБогачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 68..

Життєпис Народилась у 1869 році у родині громадського діяча та науковця Вільяма БеренштамаВидатні Кістяківські: Неймовірна історія радника президента США з Боярки і його нащадків ; Україна молода, 11 липня 2017.. Закінчила гімназію у 1886 році.

У 1880-х роках Беренштам входила до Київської Громади. Тоді ж громадська діячка працювала координаторкою між гуртком Олени Доброгаєвої на Київських вищих жіночих курсах та українським Гуртком 13 у Санкт-Петербурзі. Після смерті Доброгаєвої у 1888 році Марія Беренштам разом з іншими активістками створила Гурток курсисток, що поступово перетворився на політичний гурток драгоманівського напрямку. Через те, що число курсисток щороку зменшувалося, а 1889 році Вищі жіночі курси були зовсім закриті, нових членок для гуртка знаходити стало важче. Тому восени 1889 року Марія Беренштам та Надія Новоборська вступили на курси сестер-жалібниць при Маріїнському товаристві Черво­ного Хреста для пошуку однодумицьПавликовська І. На громадський шлях. З нагоди 70-ліття українського жіночого руху — Філадельфія, 1956. — с.19.. Там вони створили гурток «Українська просвіта».

У другій половині 1890-х Марія Беренштам працювала в Петербурзькому Союзі Боротьби за Визволення робіт­ничого класу і належала до загальноросійської соціал-демократичної партії. Однак, вступаючи в загальноросійські революційні організації, вона не зреклася тих принципів федералізму, що увібрали в себе з вчення Михайла Драгоманова, і як могла поширювала їх.

У 1895 році Марія Беренштам закінчила історико-філологічне відділення Бестужевських вищих жіночих курсів. У 1899 році одружилася з філософом і соціологом Богданом Кістяківським .

У 1900 році за збереження забороненої літератури Марія Беренштам-Кістяківська була заарештована та кілька років перебувала під слідством.

З 1906 року Беренштам-Кістяківська входила до гуртка осіб, що об'єдналися в «Комісії родинної школи» при Педагогічному товаристві Московського університету. Співробітниця, викладачка географії Будинку вільної дитини, організованого комісією. Авторка популярної праці «Рассказы о борьбе человека с природой», що протягом 1897—1921 років неодноразово перевидавалася (у 1901 році в перекладі українською вийшла у Львові). Брала участь у виданні журналу «Свободное воспитание». У 1920-х роках — старша статистик Інституту для виучування економічної кон'юнктури та народного господарства України ВУАН (1921), нештатна співробітниця ІІІ відділу ВУАН з окремих наукових доручень (1923). Залишила спогади про батька, які зберігаються в ІР НБУВ–63.

Примітки

Джерела Смоляр Л. О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянсь­кої України II пол. XIX — поч. XX ст. — Одеса: Астропринт, 1998. — сс. 268—276. Український археологічний щорічник / гол. ред. Я. Дашкевич — К.: Бізнесполіграф, 2006. — Випуск 10/11. — Том 13/14. — с. 270. ISBN 966-02-4141-0 Герасимова Г. П. Беренштам-Кістяківська Марія Вільямівна //