B (латиниця)

B, b («бе») — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі. Походить від грецької літери Β, β («бета»), яка є нащадком фінікійсткої літери ( бет )Позначає приголосний звук [b], іноді також [p], [v] та ін.

Читання

Інше використання

Велика літера

Мала літера У музиці — буквене позначення звука сі-бемоль. Застосовується, зокрема, в назвах музичних творів для визначення тональності, наприклад концерт b-moll (сі-бемоль мінор) П. І. Чайковського та інші.

Способи кодування В Юнікоді велика B записується U+0042, а мала b — U+0062.

Код ASCII для великої B — 66, для малої b — 98; або у двійковій системі 01000010 та 01100010 відповідно.

Код EBCDIC для великої B — 194, для малої b — 130.

NCR код HTML та XML є «B» та «b» для великої та малої літер відповідно.

Див. також Бета (літера) — літера грецької абетки від якої походить літера B. В — схожа за виглядом літера кириличної абетки.