«Пові́я» — роман українського письменника Панаса Мирного.
Дві перші частини роману опубліковано в 1883—1884 роках, наступні теж виходили окремо. Вперше повністю роман опубліковано 1928 року, тобто уже після смерті письменника.
Сюжет Христя народилася й виросла в селі Мар'янівка. Вона була єдиною донькою у батьків. Через незвичайно холодну зиму голова сім'ї Пилип замерз, повертаючись з ринку в місті. Мати Пріська й дочка відтоді жили в злиднях. Проте мати жаліє доньку й не хоче віддавати на службу. В Христю закохується єдиний син сільського збирача податків Грицька Супруненка Федір. Грицькові дуже не подобається ніжне ставлення Федора до Христі, тому він домовляється зі своїм приятелем Загнибідою, що той сфальшує борговий папір на ім'я батька Христі, щоб тій довелося піти працювати на Загнибіду в місті.
Мати Христі важко захворює і Христя з відома дружини Загнибіди Олени йде її навідати. В цей час Загнибіда сильно б'є Олену, через що та помирає. Загнибіда намагається звинуватити Христю у смерті Олени, її ув'язнюють. Тим часом помирає мати Христі. Слідство звинувачує Загнибіду у смерті дружини і Христю відпускають. Але її більше нічого не тримає в селі, тому вона йде до міста і наймається на роботу покоївкою у Антона Рубця. Через деякий час вона сходиться з багатим квартирантом Проценком, до якого була небайдужа її хазяйка.
Після того, як про роман Христі дізнається її господиня, вона виганяє наймичку і створює дівчині таку репутацію, з якою та вже не може влаштуватися на гарну роботу. Через це Христя стає повією. Тривалий час вона була коханкою досить багатого чоловіка, весь час мріє про те, щоб він купив їй невеликий будиночок у селі. Одного разу він вимагає, щоб Христя надала інштимні послуги генералу, який може допомогти в судовій справі. Христя відмовляється та тікає.
Після смерті коханця (він повісився, дізнавшись про майбутнє карне переслідування) Христя не може знайти іншого покровителя і тому вимушена працювати повією на вулиці, де заражається на сифіліс. Далі вона працює хатньою робітницею у єврейській родині, звідки її виганяють взимку через те, що вона принесла води з ближнього джерела, а не з дального. Христі нікуди йти, тому вона вирішує повернутись до рідного села. Триває хуртовина, Христя стукає до вікон хати, в якій виросла, але де в той час вже була крамниця єврея. Її не впускають і Христя замерзає на смерть. Лише за документами люди впізніють, що це була Христя — її обличчя було спотворене хворобою. Федір добивається, що її поховали в Мар'янівці та садить на могилі вишню.
Історія видання Роман містить чотири частини: «У селі», «У городі», «Сторч головою» і «По всіх усюдах». Перші дві частині цього роману були вміщені в альманасі «Рада» за 1883-й і 1884-й р. р. Третю частину надруковано в 1919 р.,. Уривок з ІІІ ч. п. з. «Сумна спогадка» надруковано раніш в альманасі «Багаття» 1905 р.
Тематика У цьому романі на тлі широких суспільно-історичних узагальнень зображено трагічну історію життя дівчини-наймички, змальована пореформена дійсність XIX століття — розшарування селянства, зростання нових багатіїв, занепад суспільної моралі.
У центрі твору — проблема тяжкого становища жінки, протиставлення села як осередку чистоти місту як центру розпусти й моральної деградації.
Видання Мирний Панас. Повія. / Панас Мирний. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. — 512 с., ISBN 978-966-338-934-9
В кінематографі За цим романом Іван Кавалерідзе створив фільм «Повія» (1961).
Примітки
Посилання
Аудіокнига «Повія» / Читає Людмила Смородіна, записано студією «АудіоСлово», тривалість 3 год 28 хв «Країна Інкогніта»: Панас Мирний та його роман «Повія» (Сергій Грабовський, Максим Стріха, Василь Шкляр) // Радіо «Свобода», 11 травня 2004 року Про роман «Повія» в інтерв'ю Василя Шкляра (авторка: Людмила Пустельник)