Ара Арменович Арутюнян (Արա Արմենի Հարությունյան; 28 березня 1928 — ) — вірменський скульптор-монументаліст, графік, народний художник Вірменії, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР і РФ, професор.
Дитинство Народився 28 березня 1928 року в родині музиканта, контрабасиста, артиста хору Державного оперного театру. В дитинстві цікавився живописом, особливо, творчістю Врубеля. Захоплення скульптурою почалося з того, як одного разу, будучи в одному з сіл, з знайденого шматка туфу з допомогою підручних знарядь він витесав жіночу голову.
Після сьомого класу Арутюнян вступив у художнє училище на живописний факультет, з якого на третьому курсі перевівся на скульптурний. У 1948 році дві студентські роботи Арутюняна були виставлені на виставці у фоє театру імені Спендіарова.
Початок професійної творчості Після закінчення училища Арутюнян вступив в Єреванський художньо-театральний інститут, який закінчив з відзнакою у 1954 році. Дипломною роботою став бронзовий пам'ятник Комітасу, встановлений згодом на могилі композитора.
Ранні роботи — пам'ятник Білінському (1959), портрети старого і дівчата (1957),
надгробки художнику Е. Татевосяну (1961) і лікаря С. Согомоняну (1962)
Зрілість У більш пізніх роботах скульптор знаходить свій стиль, у них характер, настрій, риси персонажів передаються без зайвої деталізації, за рахунок вмілого застосування простих форм, що додають його роботам відчуття монументальності. Переломною вважається скульптура «Портрет Іди Кар». Наступні роботи — поєднують в собі вміле застосування національного орнаменту і простих, але пластичних і виразних форм. Це пам'ятник героям, полеглим за визволення Зангезур (1960), що представляє собою невисоку базальтову стелу з орнаментом.
А. Арутюнян є родоначальником і основоположником архітектурно-скульптурних ансамблів в Радянській Вірменії.
«Левиця» Гегард (1958). Образ декоративної скульптури «Левиця» в Гегарде став в даний час зображенням торгової марки всесвітньо відомого вірменського коньяку «Great Valley».
Обеліск на честь воїнів 89-ї Таманської вірменської дивізії, полеглих за визволення Севастополя (1961) — спільна робота з архітектором Д. Торосяном.
Північний фасад Єреванського винкомбінату. Барельєфи: "Боротьба з левом" і "Лисиці".(1961)
«Зоря», фігура, виконана з карбованого алюмінію. Встановлена на автостраді Єреван-Севан.(1963)
Пам'ятник-джерело «Дружба Естонії та Вірменії» в Канакере (1964).
Пам'ятник-джерело «Дружба Єревану і Каррари». Туф. Висота 3 м. Встановлено в Єревані і Каррарі (Італія).(1964)
Пам'ятник Саят-Нова (1963) — одна з найбільш знаменитих робіт Арутюняна, був створений спільно з архітектором Е. Сарапяном. Пам'ятник-джерело являє собою стіну з блоків білого мармуру, між якими є просвіти. Голова ашуга як би виходить з цієї стіни. На протилежній стороні — рельєф із зображенням жінок трьох народів Закавказзя. Встановлений в Єревані.
Пам'ятник-джерело жертвам геноциду 1915 року.Туф. Встановлений в Єревані.(1965)
Ваагн Вишапоборец. Північний в'їзд у місто Єреван(1965)
Орел-будівельник. Південний в'їзд до міста Єреван.(1966)
У 1966 Арутюнян виконує портал Вірменського академічного театру. Висота порталу — 5 метрів. Ліворуч — жіноча фігура перемоги-відродження, над порталом — маски, які символізують драму, комедію, мудрість, знак вічного руху, легкі танцюючі жіночі фігури і голова жінки в національному вбранні. Праворуч вгорі — голова царя Артавазда II, який створив у 53 році до н. е. перший вірменський театр в місті Арташат. У 1976 році завершує роботи над скульптурним Вірменського академічного драматичного театру ім. Р Сундукяна.Пам'ятник Р. Сундукяну (1972).Сірін. Барельєф (1976).Єреван.
Боротьба Ваагна з драконом. В'їзд в місто Кафан. Вірменія.(1966)
У 1967-1968 рр. Арутюнян створює скульптуру «Мати-Вірменія», встановлену в Єревані в Парку Перемоги.
У 1968 році спільно з архітектором Рафаелем Ісраеляном і скульпторами Самвелом Манасяном і Аршамом Шагиняном створює грандіозний архітектурно-скульптурний комплекс, присвячений героям Сардарапатської битви, розташований в 25 км від Ечміадзіна на тому місці, де вірменами була здобута перемога над турецькою армією.Вірменія
1968-1969 – Музей «Еребуні» (Головний фасад - Аргішті і засновники міста, Південний фасад –Полювання на лева, Північний фасад – бог Халд).Єреван.
1969 р. – Архітектурно-скульптурний комплекс «Сардарапатська битва». Висунутий на здобуття Державної премії СРСР.
1969 р. – Пам'ятник поетові А. Акопяну. Встановлено перед Будинком культури ім.С.Кірова. Єреван.
1970 р. – Присуджено диплом Спілки архітекторів СРСР за рельєфи на будівлі Музею «Еребуні» в Єревані. Нагороджений медаллю «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження В.І. Леніна.
1972 р. – Присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Вірменської РСР.
З 1974 року викладає в Єреванському державному художньо-театральному інституті.
1974 р. – Родючість, декоративна скульптура. Встановлена у Кишиневі у парку Дружби.
1975 р. – Пам'ятник героям Муса Лер. Встановлений в с. Муса Лер Ечміадзинського району Вірм.РСР.
1977 р.Обраний членом правління Спілки художників СРСР. Присвоєно звання народного художника Вірменської РСР.
1977-1978рр. – Творча поїздка у Францію, у зв'язку з роботою над пам'ятником герою французького антифашистського Руху опору Мисаку Манушяну. Встановлений в Парижі, в передмісті Іврі.
1978 р. – Муза, декоративна скульптура. Будинок журналіста. Єреван.
1978 р. – Пам'ятник С. Шаумяну.Встановлено р. Степанаване, Вірменська РСР.
1979 р. – Скульптурне оформлення фасаду Будинок культури мікрорайону Раздан.Вірменія.
1981 р. – Нагороджений орденом «Знак Пошани» (07.08.1981).
1982 р. – Персональна виставка в Єревані.
1982 р. Обраний членом правління Спілки художників СРСР.
1982 р. – Пам'ятник Робітнику «Слава праці». Єреван. Демонтований в 1997 р.
1982 р. – Пам'ятник-погруддя поетові Ованесу Туманяну. Встановлений в Батумі.
1983 р. – Персональна виставка в Центральному Будинку художника. Кримський Вал. Москва.
1986 р. Вийшла в світ монографія «Ара Арутюнян», серія «Майстри радянського мистецтва», видавництво «Радянський художник», автор Б. Зурабов.
1988 р. -- Пам'ятник композитору Комітасові, встановлений у сквері Єреванській державної консерваторії.
1988 р. – Творча поїздка на Філіппіни. Робота над скульптурним портретом першої в історії Філіппін та країн Азії жінки - президента Корасон Акіно, який дав їй в дар. За створення яскравого, глибокого образу президента Філіппін Корасон Акіно скульптор 23 серпня 1988 року нагороджений орденом Дружби народів.
1988 р. – Затверджений у званні професора.
1988 р. Обраний член-кореспондентом Академії мистецтв СРСР.
1989 р. – Скульптурне оформлення дитячої музичної школи ім.Заре Саакянца в р. Абовяні. Вірменія.
1995 – Персональна виставка в залах Академії мистецтв СРСР. Москва.
Посмертно
26.11.2013 р. – творчий вечір пам'яті Ара Арутюняна в Російській Академії Мистецтв. Білий зал РАМ. Прєчістєнка, 21, Москва.
24.11.2014 р. – відкриття скульптурної майстерні №1 ім. Ара Арутюняна Державної Художньої Академії. Єреван.
24.03.2015 р. – персональна виставка Ара Арутюняна в рамках урядових заходів, присвячених 100-річчя геноциду вірмен, в храмовому комплексі Вірменської Апостольської Церкви в Москві («Тема геноциду у творчій спадщині»). Виставка організована Російської і Ново-Нахічеванської Єпархією Вірменської Апостольської Церкви.
22.09.2015 р. – персональна виставка Ара Арутюняна у рамках прийому посольства Республіки Вірменія в Російській Федерації, присвяченого Дню незалежності РА, р. Москва.
Станкова скульптура
Портрет студентки. Бронза.1954. 52×30×30. Музей изобразительного искусства. Кировакан. Комитас. Мрамор.1954.54×47×30. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Поэт Акоп Акопян. Мрамор. 56×100×50. 1956. Музей М. Абегяна, Ереван. Юность. Терракота. 1962. 123×60×40. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Юность. Гипс крашеный. 121×57×35. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Портрет народного архитектора СССР Р. Исраеляна. 1970. Туф. 21×43×30. Музей изобразительного искусства. Кировакан. Страна Наири.Фигура.Бронза.1970.55×53×35.Фонд Государственной Третьяковской галереи.Москва. Плодородие. Бронза.1970.50×15×10. Музей изобразительного искусства. Кировакан. Комитас. Голова. Мрамор.1972. 67×30×35.Дом хорового общества. Вестибюль. Ереван. Комитас. Фигура. Бронза.1972.Дом хорового общества. Ереван. Комитас. Фигура в рост. Бронза,туф.1972.63×16×13.Фонд Государственной Третьяковской галереи.Москва. ГабриелСундукян. Голова. Бронза.1972.45×45×48. Русский драматический театр им. Станиславского. Вестибюль. Ереван. Портрет режиссёра народного артиста СССР ВарданаАджемяна. Бронза.1974. 34×25×30. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Портрет героя Советского Союза, летчика-испытателя Р. Каприеляна. Бронза.1975. 52×33×55 см. Фонд МКСХ. Международная конфедерация союзов художников. Москва. Рипсиме. Фигура. Бронза.1976. 33×18×18 Франц Верфель. Голова. Гипс.1976. Музей архитектурно-скульптурного комплекса Муса Лер. Эчмиадзинский район. Молитва (Мольба). Бронза и камень.1977. 58×25×25.Фонд МКСХ. Международная конфедерация союзов художников. Москва. Комитас.Голова.Бронза.1977.Бронза,туф.33×25×35.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Мыслитель.Фигура.Бронза,искусственный камень.1978.68×28×48.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Гетера. Фигура. Бронза. 1978.60×24×12 Победитель.Бронза.1978.74×39×16.Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Гибель Ани. Бронза.1978.25×46×22.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Портрет дочери Сусанны. Мрамор.1978.45,5×32×48,5. Фонд МКСХ. Международная конфедерация союзов художников. Москва. Зов.Бронза.Травертин.1978.55×74×30.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Народный артист Арм. ССР Ф. Мкртчян. Бронза.1979. 36×22×36.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Портрет врача К.Карагуляна. Бронза.1980.36×33×30 Портрет Г.Лилояна. Бронза.1980.36×21×30 Портрет Л. Нерсесяна. Бронза.1980.35×25×30 Портрет певицы Л. Закарян. Мрамор.1980. 41×50×30 Виноградарь. Бронза.1980. 37,5×15×19. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. Портрет Рузанны. Терракота.1980.33×23×33 Портрет палестинского скульптора Муны Сауди.Бронза.1982.48×34×30.Фонд МКСХ. Международная конфедерация союзов художников. Москва. Народный артист Арм. ССР Сос Саркисян. Бронза.1982.36×25×29.Фонд Государственной Третьяковской галереи. Москва. Плодородие. 1983. Дерево. Портрет поэта В.Давтяна.Бронза.1983.46×68×38 Изобилие.Бронза.1983.64×28×28 Надежда. Бронза.1984. 93×38×28 Портрет академика Г.Брутяна.Мрамор.1984. 40×58×29 Комитас. Бронза. 25×25×28. Музей Комитаса. Ереван. Кара-Мурза. Гипс. 45×160×40. Государственная картинная галерея Армении. Ереван. АцагорцАдалян. Гипс крашеный. 50×50×30 . Союз художников Армении. Месроп Маштоц. Гипс. 109×55×25. Управление курортами и санаториями. Ереван. Архитектор Трдат. Бронза. 79×24,5×34. Фонд МКСХ. Международная конфедерация союзов художников. Москва. Портрет президента Филиппин КорасонАкино. 1988. Бронза. Установлен во дворце Малаканьян. Манила, Филиппины.
Монументальна скульптура
Памятник-бюст писателю Мурацану. 1955. Архитектор Ф. Дарбинян. Бронза, базальт. Высота бюста 90 см, постамента – 2,2 м. Установлен в Ереване у школы им. Мурацана. Памятник-бюст В. Г. Белинскому. 1957. Архитектор Ф. Дарбинян. Бронза, гранит. Высота бюста 90 см, постамента – 2,25 м. Установлен в Ереване у школы им. В. Г. Белинского. Памятник-бюст писателю А. Ширванзаде. 1958. Архитектор Ф. Дарбинян. Бронза, гранит. Высота бюста 90 см, постамента – 3,3 м. Установлен в Ереване у школы им. А. Ширванзаде. Памятник-бюст полковнику Симону Закяну. Установлен в Ереване. Львица. Декоративная скульптура. 1958. Кованая медь, базальт. Высота 4 м. Установлен при въезде в Гегард, Армения.