Ни́вочин — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до Старобогородчанської сільської громади. Населення становить 762 особи.
Історія
Згадується у 1652 році.
Існує кілька легенд щодо заснування села, одна з яких свідчить, що на його території раніше були непрохідні ліси та хащі. За цією легендою, у XVI столітті тут переховувалися селяни, які уникали кріпосного гніту польських поміщиків. З урочища Мосточин вони розчистили ліс і засіяли родючі землі, що, за однією з версій, стало основою назви села Нивочин, утвореної від слів «нива» та «Мосточин».
Згідно з легендою, сини місцевих мешканців, Гринь і Лесь, вище по течії річки також розчистили ліс і заснували поселення, які отримали назви Гринівка та Лесівка відповідно. Потімок цієї родини пізніше оселився на північ від Нивочина, де виник хутір Романівка. Під час Другої світової війни, за участь місцевих мешканців у діяльності ОУН, частину населення хутора було депортовано до Сибіру, а будівлі зруйновані. Хутір не був відновлений і існує лише в історичних згадках.
За іншою версією, назва пішла від слів — ниву чинити, тобто обробляти.
Населення У «Словнику географії Королівства Польського» (1886) зазначено, що у селі проживало 1076 осіб, які сповідували греко-католицьку віру.
За даними на 1939 рік, населення села становило 1740 осіб, з яких 1705 були українцями, 15 — поляками та 20 — євреями.
За даними «Історії міст і сіл УРСР» (1962), населення села становило 1958 осіб.
Мова + Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року Мова Кількість Відсоток українська 761 98.7 % російська 1 0.13 % Усього 762 100 %
Релігія У селі є два храми — УПЦ КП святого Миколая 1892 року побудови та УГКЦ святого Миколая, збудована у 1996 році. На території селі знаходяться чотири каплички, сім хрестів-фігур та три хрести.
Відомі люди
Народилися Іванів Федір Дмитрович «Нечай» (1923 — 25 вер. 1948) — Богородчанський районний провідник ОУН. Загинув у бою на теренах Нивочина під час повернення зі «зв'язку» з товаришами.
Примітки