Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Відстань до Богородчан 3 км, відстань до обласного центру 21 кілометри.
Назва Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.
Перша писемна згадка про село Старі Богородчани наведена в датованому 16 січня 1441 році документі, який опублікований в «Актах гродських і земських» (т. 12, ст. 93, №913). Водночас ця ж дата стосується і селища та колишнього районного центру Богородчани. Безумовно, село Старі Богородчани існувало раніше (приблизно на 200-300 років) за майбутнє селище Богородчани, бо сама його назва вказує на це. Миронюк М. Про що розказують назви: [с. Старі Богородчани]// Комсомольський прапор. 1989, 4 лютого. С. 7.
Свою повну сучасну назву (з уточнюючим означенням «Старі») село одержало після заснування містечка Богородчани, і офіційно фігурує в документах з 1740 р.
Географія У селі потік Росенський впадає у річку Саджавку.
Історія Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.
1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну
У першій половині XVIII століття в околицях Богородчан активно діяли загони опришків (народних месників). У складі цих загонів були також жителі села Старі Богородчани. В 1744 р. опришки на чолі з Олексою Довбушем вчинили сміливий і навіть зухвалий напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, грошей, знищили книги реєстрації податків, орендні договори. Момот В. Рідне-славне село Богородиці: Історико-краєзнавчий нарис про с. Старі Богородчани та жмут спогадів з повстанської доби. Львів: Укр. технології, 2005. 295 с.
У 1772 р., після першого поділу Речі Посполитої, село Старі Богородчани, як і вся Галичина, опинилось під австро-угорським гнітом. Австрія щораз дужче посилювала економічний, соціальний і національний тиск щодо галичан. Австрійські власті забороняли українцям працювати в державних установах, зокрема, в школах і тому подібне. Більше того, австрійська влада стала онімечувати місцеве населення. Імперія переслідувала духовні надбання галичан, їх культуру, звичаї, гальмувала економічний розвиток краю. Люди були невдоволені, але були змушені терпіти пануючий порядок.
Нелегкі випробування випали на старобогородчанців у роки Першої світової війни (1914-1918 pp.). Майже все чоловіче населення було мобілізовано до австрійської армії. Точилися жорстокі бої між австро-угорськими та російськими військами. Загинуло багато людей, не бракувало поранених, а також зруйновано чимало будинків. Лютували епідемії тифу і холери. Лінія фронту якраз проходила по річці Бистриці Солотвинській.
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Старі Богородчани та постерунку поліції.
24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селіІван КМЕТЮК. Відважний змаг норовистого «Прута». — «Галичина», 26 липня 2017 року.
У 1956 р. було обладнано стадіон з огорожею. У 1967 р. в селі звели «Будинок культури».
25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 до Старих Богородчан приєднано сусіднє село Заріччя.
У 1975 р. на горі постало велике державне газосховище міжнародного значення. У 1976 р. здали в експлуатацію нову середню школу. У 1978 р. відчинили свої двері дитячий садочок, медпункт, адміністративний будинок, в якому розмістились: селищна рада, поштове відділення і правління колгоспу. Згодом збудовано житловий будинок для спеціалістів. Слід зазначити, що будівництво усіх цих об'єктів здійснювалось за рахунок господарства і під керівництвом голови колгоспу Степана Дашка.
У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.
У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школаШематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 28.
На території Старих Богородчан знаходилася давня оборонна споруда: Замок який стояв на горі Замчище. За однією з легенд, замок був збудований боярином Гремиславом на межі 12-13 століть. У серпні 1744 року замок, який також був відомий як " замок Каштелянової " ( Каштелян Подлянський) був атакований загоном опришків на чолі з Олексою Довбушем. Після нападу під час якого опришки забрали гроші та спалили документи, дерев'яні будівлі замку, ймовірно не відновлювалися. Дотепер на горі Замчище збереглися лише земляні вали - залишки колишньої фортеці.
Економіка У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні, сонячна електростанція.
Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.
Пам'ятки У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення № 632), зведена 1863 рокуСтарі Богородчани, Церква Різдва Пр. Богородиці 1918. Під час Першої світової війни згоріла, залишились тільки сліди від старого фундаменту. На цьому місці, після війни, в 1918 р., була збудована значно менша церковця. За будівельний матеріал служили кругляки з дерева, якими були вимощені окопи військових на одній з тутешніх гір. Спочатку середину приміщення обшалювали дошками, значно пізніше – знадвору. Вона була зачинена в 1960-их рр. радянською владою. Колишню церкву більшовики-окупанти використовували як складське приміщення для міської швейної фабрики. Зараз відреставрована і перейшла у власність греко-католиків. Після побудови нової церкви в центрі села, стару споруду зачинено.
На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення № 630), споруджена 1926 р.Старі Богородчани, Церква Воскресіння Христового 1926 Храм відомий щонайменше з 1680 р. Попередня дерев’яна церква Воскресення Господнього з 1855 р. знищена під час Першої світової війни. Існуюча дерев’яна церква збудована у 1926 р. майстром Василем Стельмахом за проєктом відомого архітекта Євгена Нагірного. Була філіяльною парафіяльної дерев’яної церкви св. Юрія. У 1960-х рр. церкву закрили, згодом невідомо куди вивезли іконостас. Святиню перетворили на колгоспний склад. Відновлена у 1990 р.
Над Бистрицею збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення № 629), поставлена у 1923 роціСтарі Богородчани, Церква Св. Юрія 1918В Старих Богородчанах є два бронзові «музики» ливарні дзвонів Фельчинських з Калуша. ФОТО. Про церкву св. Юрія в Старих Богородчанах найдавніші відомості походять з 1708 р. Попередня дерев’яна церква зведена 1880 р., знищена під час Першої світової війни. На її місці коштом громади і дідича Штемберга у 1920–1923 рр. збудували і 1926 року освятили нову дерев’яну церкву. Ця церква була найбільшою в селі і увесь час чинною. Після ліквідації УГКЦ підпорядковувалась РПЦ Московського патріархату. З відродженням незалежної України належала спочатку до УАПЦ, УПЦ Київського патріархату, а згодом – ПЦУ.
Символічна могила січових стрільців , яка вшановує невмирущу пам'ять героїв, які віддали своє життя за волю України.Урочисте освячення могили відбулось на свято Покрови 1990 року.
Відомі люди Народилися Віктор Старожинський (1740—1808) — український церковний діяч, священник-василіянин, протоігумен, архимандрит Жовківського монастиря. Михайло Зарічний (*1958) — український вчений-математик, декан механіко-математичного факультету Львівського університету. Ярослав Гарасим (*1973) — український фольклорист, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (з 2015 року).
Померли Олексій Заклинський (1819—1891) — священник УГКЦ, поет та композитор, посол Галицького крайового сейму та австрійського парламенту. Автор мемуарів «Записки пароха Старих Богородчан»
Працювали Олекса Барабаш — війт села, посол до Галицького сейму 6-го скликанняІ.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. с.117. Богдан Мостиський — військовий діяч, командир сотні УПА «Месники».
Фотогалерея
Посилання
Украина строит солнечные электростанции
Примітки