Крекінг-установка Вадодара — підприємство хімічної промисловості у індійському штаті Гуджарат, створене компанією Indian Petrochemical Corporation Ltd (IPCL), яка в 2007-му була об'єднана з Reliance Group (RIL).

Установка ксиленів У 1973/1974 фінансовому році у Вадодарі ввели в дію перше нафтохімічне виробництво, яке провадило риформінг naphtha (суміш легких рідких вуглеводнів фракції С5 – С9) із отриманням таких цільових продуктів, як орто-ксилен та пара-ксилен, а також диметитерефталату (отримують з пара-ксилену та метанолу).

Станом на 2023 рік потужність цього напряму рахувалась як 45 тисяч тонн орто-ксилену, 49 тисяч тонн пара-ксилену та 40 тисяч тонн диметитерефталату на рік, втім, установка була зупинена (варто відзначити, що завяки нафтохімічному комплексу в Джамнагарі RIL є одним зі світових лідерів у продукуванні ксиленів).

Установка парового крекінгу У 1978/1979 фінансовому році стало до ладу базове виробництов сучасного майданчику – установка парового крекінгу, сировиною для якої також є naphtha.

Станом на 2023 рік потужність піролізної установки становила 380 тисяч тонн етилену, 160 тисяч тонн пропілену, 78 тисяч тонн бутадієну, 87 тисяч тонн бензену на рік, а також 73 тисячі тонн рафінату С4 (залишок після вилучення бутадієну), 127 тисяч тонн нерозділеної фракції С4, 220 тисяч тонн піролізного бензину, 27 тисяч тонн толуену, 54 тисячі тонн важких ароматичних вуглеводнів, 36 тисяч тонн сировини для випуску технічного вуглецю (Carbon Black Feed Stock, CBFS), фракції С5 та С7. Нерозділена фракції С4 та піролізний бензин повертались до печей установки для повторної переробки.

В 2023 році фактичне виробництво склало 165 тисяч тонн етилену та 94 тисячі тонн пропілену.

Виробництва на основі етилену Етилен використовують розміщені у Вадодарі похідні виробництва, а саме:

- запущене в 1978/1979 році виробництво поліетилену;

- розпочате в 1978/1979 році виробництво оксиду етилену. Також організували похідне від нього продукування етиленгліколю;

- запущене в 1983/1984 році виробництво полівнілхлориду, яке також включає проміжні етапи отримання дихлоретану та мономеру вінілхлориду. Необхідний для цього напряму хлор постачає розташований у Вадодарі завод хлору компанії GACL.

Станом на 2023 рік потужність зазначених напрямів становила 160 тисяч тонн поліетилену, 22 тисяч тонн оксиду етилену, 26 тисяч тонн етиленгліколю (а також 3 тисячі тонн диетиленгліколю, триетеленгліколю та поліетиленгліколю), 100 тисяч тонн дихлоретану, 93 тисячі тонн мономеру вінілхлориду, 95 тисяч тонн полівінілхлориду.

В 2023 році фактичне виробництво склало 84 тисяч тонні поліетилену, 16 тисяч тонн оксиду етилену, 3 тисячі тонн етиленгліколю, 58 тисяч тонн дихлоретану, 69 тисяч тонн мономеру вінілхлориду та 69 тисяч тонн полівінілхлориду.

Виробництва на основі пропілену Пропілен використовують розміщені у Вадодарі похідні виробництва, а саме:

- введені в 1978/1979, 1988/1989  та 1997 роках три лінії поліпропілену;

- запущене в 1978/1979 році виробництво акрилонітрилу та похідне від нього виробництва акрилових волокон (дві лінії, введені у дію в 1978/1979 та 1987/1988 роках).

Крім того, завод має виробництва акрилатів – метилакрилату, етилакрилату та бутилакрилату, що стали до ладу в 1982/1983 році та потребують акрилової кислоти і спирту – метанолу, етанолу або бутанолу відповідно.

Станом на 2023 рік потужність зазначених напрямів становила 260 тисяч тонн поліпропілену, 30 тисяч тонн акрилонітрилу, 2 тисячі тонн метилакрилату, 3 тисячі тонн етилакрилату, 4 тисячі тонн бутилакрилату та 24 тисячі тонн акрилових волокон (втім, акрилонітрильний та акрилатний напрями було зупинено).

В 2023 році фактичне виробництво склало 133 тисяч тонн поліпропілену.

Виробництва на основі бутадієну В 1978/1979 та 1997 роках ввели в дію дві лінії полібутадієну, сукупна потужність яких станом на 2023 рік рахувалась як 111 тисяч тонн на рік.

Лінійний алкілбензен У 1978/1979 фінансовому році на його майданчику запустили розраховане на споживання бензену виробництво лінійного алкілбензену (LAB), що є основою для продукування алкілбензенсульфонату (широко використовується при продукуванні сучасних миючих засобів). Технологія отримання LAB передбачає такі етапи, як:

- попередню сепарацію гасу з метою вилучення фракції парафінів С10 – С13;

- сепарацію фракції С10 – С13 з метою відділення лінійних алканів від розгалужених та циклічних (модуль Molex);

- селективну дегідрогенізацію лінійних алканів у лінійні олефіни (модуль Pacol);

- конверсію отриманих лінійних діолефінів у олефіни з метою збільшення виходу цільового продукту (модуль Define);

- алкілювання олефінів бензеном.

Відомо, що в 1988/1989 секція LAB пройшла розширення, а станом на 2023 рік її потужність становила 83 тисячі тон на рік (потужність по н-парафінах рахувалась як 60 тисяч тонн на рік). Супутніми продуктом є важкий лінійний алкілбензен (HAB, використовується у мастильних матеріалах та як специфічний теплоносій), легкі н-парафіни та важкі н-парафіни, а річна потужність по цим напрямам становить 4,8 тисячі тонн, 2,4 тисячі тонн та 8,4 тисячі тонн відповідно.

Варто відзначити, що RIL також рахується як постачальник бензену для аналогічного виробництва компанії Nirma Ltd у Аліндрі.

Інші відомості Традиційно постачальником naphtha є сусідній нафтопереробний завод компанії IOCL і він же забирає отримані на установці парового крекінгу фракції С5 та С7 для домішування їх до моторного палива.

Додаткові naphtha, етилен та пропілен надходять по трубопровідній системі Дахедж – Вадодара. За потреби вона ж може перекачувати етилен у реверсному режимі з Вадодари до Дахеджу.

Майданчик отримує природний газ по газопроводу Вагодія – Вадодара.

Енергетичні потреби комплексу обслуговує власна ТЕЦ потужністю 81 МВт.

Примітки