Ніко́льський райо́н (до травня 2016 — Володарський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Донецької області. Адміністративний центр — смт Нікольське. Населення становило 28 023 (на 1.06.2018). Площа — 1221 км². Ліквідований з 19 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX..

Нікольське (райцентр)

Нікольське — селище міського типу, розташоване на річці Калець, за 20 км від індустріального Маріуполя. Селище перетинають автомобільні дороги республіканського значення Маріуполь-Пологи-Запоріжжя та багато доріг місцевого значення. Тут мешкає 8 124 ос. (на 1.01.18) З них українців — 5220 ос., росіян — 2250 ос., греків — 900 ос., інших національностей (євреїв, німців, вірменів, циган, є навіть представники народів Півночі (вепси)) — 630 ос. Щодо вікового складу: працездатних близько 5 тис. ос., пенсіонерів — 2196 ос., дітей — 1600.

Більшість будинків одноповерхові, але в нових частинах селища — мікрорайонах Південному і Куйбишевському — будують двоповерхові, чотирьох- і п'ятиповерхові будинки.

Природні ресурси та екологічна ситуація Територія району, а це 122146 га загальної площі, входить в Донецько-Придніпровський округ і Нікольсько-Тельманівський природно-сільськогосподарський район.

Із загальної площі сільгоспугіддя займають 86,2 %, з них ріллі — 83,9 %, сінокоси і пасовиська — 15,2 %, лісові насадження — 0,7 %, лісосмуги — 3,9 %, під водою — 0,7 %, присадибні ділянки — 2,9 %, інших — 4,6 %.

Майже 17 тис. га земель розташовано на рівнині, 79,6 тис. га — на схилах. На орних угіддях схили займають 65,3 тис. га. Велике значення набуває рекультивація земель, боротьба з забрудненням ґрунтів. Велика проблема існує з вивозом побутового сміття.

На території району знаходиться 3 лісництва Приазовського лісгоспзагу: Малоянісольське 3128 га Нікольське («Азовська дача») 16,78 га Федорівське 1472 га

З трьох заповідників Донбасу на території району розташовані відділення республіканського заповідника «Хомутовський степ» — «Кам'яні могили» (у верхів'ях річки Каратиш). Також є ентомологічні заказники місцевого значення — «Кальчицький», розташований на землях КСП «Шевченко», площею 2 га та «Старченківський», площею 5 га, розташований на землях КСП «Росія».

У виробничій зоні розташовані тваринні ферми, автотракторні парки, склади, переробки. Озеленення району низьке, воно не перевищує 8,3 %.

Породи докембрійського масиву виходять на поверхню та представляють гнейси та магматити. На підприємстві об'єднання «Донецькнерудпром» — Кальчицькому кар'єрі добувають сієніти. Є піщані та глиняні кар'єри, які використовуються як місцеві копалини і не мають промислового значення. Є рідкісноземельні метали, мармур, графіт та інші.

Водні ресурси представлені річками, водоймищами, свердловинами, технічними колодязями з обсягом води близько 12 млн м³. Забір підземної води від прогнозу обчислюється у 78 %. Якість погіршується внаслідок забруднення водоносних горизонтів (особливо у смт Нікольському).

У лісах Нікольського району є зайці-русаки, лисиці, вепри, козулі, фазани та багато інших тварин. Їх поголів'я дедалі зменшується. Однак існують дрохви та інші птахи, яких раніше не було. Чисельність мисливців близько 20 ос.

Основними забруднювачами повітря залишаються підприємства Кальчицького кар'єру, що розташовані на території Кальчицької сільської ради, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 16 котелень, 40 автозаправних станцій на території району. У районі щороку накопичується близько 201 тис. тонн відходів, у тому числі відходів II та III класу небезпеки — 184 тис. тонн. Близько 9 тис. тонн — IV класу небезпеки. Гостро стоїть питання екологічно небезпечного поводження з побутовими відходами. Близько 16 тис. тонн ТПВ вивозиться на звалища, які не відповідають нормативам.

Робота ведеться згідно з Програмою на 2001–2005 рр. на основі Концепції охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування в Донецькій області.

Історія Впродовж віків роздольний степ навколо Нікольського району бачив чимало кочових племен. Могили, кам'яні ідоли свідчать про його заселення ще у сивій давнині. На території Нікольського району жили кімерійці, потім з-за Дону сюди прийшли скіфи, а згодом — сармати.

Початок заснування селища Нікольське припадає на першу третину XIX ст., коли козаки Азовського козацького війська, яке складалося з вихідців з Задунайської Січі, на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким вирішили оселитися на споконвічній запорізькій землі. Саме тоді і були засновані три станиці: Покровська, Новоспасівська та Петровська, а також 15 хуторів, в тому числі і хутір Гладкий. Така була перша назва смт Нікольське.

Засновник його Йосип (Осип) Михайлович Гладкий народився в селі Мельники (нині Канівський район Черкаської області) в сім'ї козака середньої руки в 1789 році. Досягнувши вісімнадцятирічного віку Йосип одружився, а ще через сім років, коли у нього були два сини і дві доньки, пішов на заробітки в Одесу. Півроку по тому Феодосія Андріївна, його дружина, одержала від свого чоловіка з Одеси сорок карбованців, після чого надовго перервалися їх відносини. Йосип приїхав до Ізмаїла, а потім через Дунай у Туреччину, де вступив у Січ. Йосип Гладкий відзначався не тільки хоробрістю, але і неабияким розумом. Козаки обрали його курінним отаманом.

З 1832 року Йосипа Гладкого призначили наказним отаманом Азовського війська. В 1853 році він був звільнений у відставку в чині генерал-майора. Помер Йосип Михайлович 5 (17) липня 1866 року в місті Олександрівському (Запоріжжі) від холери. Його могила збереглася у дворі Запорізького університету.

Хутір Гладкий розростався. В 1855 році це вже село Нікольське зі своєю церквою, а з 1875 року з однокласним земським училищем.

Населення займалося землеробством і тваринництвом. У ці роки збільшується виробництво товарного хліба, попит на який у зв'язку з розвитком промисловості на півдні країни, постійно зростав.

У 1807 році переселенці зі Смоленської губернії заснували село Темрюк. В 1831 році засновано станицю Покровську (сучасне село Бойове) та кілька хуторів, у тому числі хутір Гладкий (з 1855 р. — село Нікольське), які заселяли козаки Азовського козацького війська, вихідці з-за Дунаю.

У 1836 році на території району знайшлося місце і для переселенців з Голландії. Це села Бодні (сучасне село Республіка) та Ямбург (Новокраснівка).

У 1874 році у ці села переселяються німці-колоністи зі Східної Пруссії. Засновані нові села з німецьким населенням: Шенталь (сучасне Новороманівка), Гейбуден (с. Сергіївка), Серединівка, Степанівка (Гринфельд), Семенівка (Судорман) та інші.

У березні 1925 року урядом України була прийнята нова система адміністративно-територіального розподілу, згідно з якою с. Нікольське (з 1924 року с. Нікольське), стає центром району і сільської ради.

У роки Другої світової війни с. Нікольське з жовтня 1941 р. по вересень 1943 р. було окуповане нацистськими військами. На фронт пішло 960 володарців, а повернулося лише третина.

З 1962 року с. Нікольське у зв'язку з укрупненням сільських районів стає центром ще для двох районів — Першотравневого і Новоазовського. В 1965 році було остаточно розв'язане питання про кордони Нікольського району. В цьому ж році село Нікольське віднесено до категорії селищ міського типу.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 10 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти та підпорядковані Нікольській районній раді. Адміністративний центр — смт НікольськеАдміністративно-територіальний устрій Нікольського району на сайті Верховної Ради України.

Населення Національний склад населення району за переписом 2001 року чисельністьчастка українці16 49452,9 росіяни7 53824,2 греки6 22320,0 білоруси2330,7

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % російськаукраїнськагрецькавірменськабілоруська НІКОЛЬСЬКИЙ РАЙОН67,431,10,70,20,1 смт НІКОЛЬСЬКЕ61,337,30,80,20,1 БОЇВСЬКА сільрада 32,066,80,10,00,2 ЗОРЯНСЬКА сільрада 84,213,90,20,1 ЗЕЛЕНОЯРСЬКА сільрада36,463,40,1 КАЛЬЧИЦЬКА сільрада94,54,80,30,0 КАСЯНІВСЬКА сільрада 88,27,03,70,50,0 МАЛОЯНІСОЛЬСЬКА сільрада 93,66,10,10,00,0 НОВОКРАСНІВСЬКА сільрада54,944,10,10,1 РЕСПУБЛІКАНСЬКА сільрада24,474,90,30,3 ТЕМРЮЦЬКА сільрада 78,421,6 ТОПОЛИНСЬКА сільрада 43,455,30,11,10,1

Економічна географія району Через район проходять декілька транспортних магістралей, зокрема (Маріуполь — Слов'янськ), (Маріуполь — Запоріжжя), який з'єднує два промислових центри південного сходу України. Через насичене транспортне сполучення траса втратила свою якість. Її жахливий стан впливає на економіку району і зменшує його конкурентноздатність.

У районі налічується 14 сільськогосподарських ТОВ, одне ВАТ, 6 агроцехів ММК ім. Ілліча, одне дочірнє підприємство, два приватних підприємства.

Господарства мають у наявності 643 трактори, 115 зернозбиральних комбайнів, 613 автомобілів, з них вантажних — 437. На території району працюють організації: промислові: ЗАТ «Володарський молочний завод», колективне підприємство «Володарська типографія», ВАТ «Кальчицький кар'єр», хлібокомбінат, Нікольський райСТу, ВАТВК «Агросервіс-„Центр“», агроцех № 31, ВАТ «ММК ім. Ілліча»; міжгосподарські: Райсільгоспенерго, Нікольське агрохімічне об'єднання; організації з обслуговування сільськогосподарських підприємств: ВАТ «Володарське ремпідприємство», ВАТ «Нікольський райагрохім», Нікольський сортонасінний завод, ВАТ «Нікольський райагропромпостач», ТОВ «Нікольський інкубатор»; транспортні: ВАТ «Нікольський спецАТП 0517», ТОВ «Нікольськавто»; будівельні: ТОВ «Будівельна компанія „Зодчий“», філія «Нікольський автодор», Нікольське підприємство агродорбуд № 4, ЗАТ «Агродорбуд».

На стан справ в агропромисловому комплексі позитивно вплинуло прискорення процесу реформування. В результаті — в районі з 19 КСП створено поряд з колективними підприємствами 95 селянських господарств (ферм).

За 9 місяців 2002 року вироблено валової продукції сільського господарства на суму 81,3 млн грн., що становить 84,9 % до Програми. Стабільно зростають обсяги виробництва продукції тваринництва. За 9 місяців вироблено продукції тваринництва 3211 тонн, що становить 98,4 % до Програми і на 28,7 % більше за рівень минулого року.

Підвищилася продуктивність корів на 10,6 %. Поголів'я збільшилося на 7,8 %. Фінансове становище сільськогосподарських підприємств становить 3817 тис. грн. прибутку, проти 936,3 тис. грн. за цей же період 2001 року.

Обсяг виробництва промислової продукції в діючих цінах на 2002 рік запланований на суму 5800 тис. грн. фактично виконане 7312,9 тис. грн., або 126,1 % до Програми.

Засвоєно капітальних вкладень на суму 3301 тис. грн., або 57,3 % до Програми. Введено в експлуатацію 2552 м² житла (індивідуальне будівництво), що становить 127,6 % до Програми.

За 9 місяців 2002 року отримано прибутку на суму 3006,7 тис. грн., або 41,5 % до Програми (28 підприємств). Доходи місцевого бюджету району склали 4289,9 тис. грн., або 65,5 % до завдань Програми.

Державну соціальну допомогу отримують 2215 сімей (1286 — субсидії, 467 сімей — соціальну допомогу, 462 сім'ї — допомогу на дітей).

Заборгованість з виплати зарплати склала 162,3 тис. грн. Перед працівниками бюджетної сфери заборгованості немає.

Наука та освіта