Буйко Георгій Володимирович — український політик, Голова .

Життєпис Народився 21 серпня 1947 року в м. Житомир.

Освіта Закінчив СШ № 77 у Донецьку, відслужив строкову службу у Радянській армії.

В 1975 році з відзнакою закінчив Донецький державний університет, кандидат історичних наук, та Національну юридичну академію України імені Я. Мудрого, юрист.

Кар'єра З 1965 року працював електриком Донецького державного театру ляльок, з 1969 — підземний електрослюсар шахти імені Абакумова.

Під час навчання — заступник секретаря, секретар комітету комсомолу, аспірант Донецького державного університету. Член КПРС з 1967 року.

У 1982—1984 роках — викладач Донецького державного медичного інституту імені М. Горького, потім на партійній роботі в Донецькому обкомі КПУ.

У 1991—1998 роках — старший викладач, доцент Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту.

Громадська діяльність З 1992 року — активний учасник відновлення Комуністичної партії України. Секретар, з 1994 по 2005 рік був першим секретарем Донецького обкому, головний редактор газети «Коммунист Донбасса», член Президії ЦК КПУ.

У 1994—1998 роках — депутат Донецької обласної ради. Народний депутат України 3-4 скликання від КПУ (1998—2006).З 2005 року — голова правління Всеукраїнського суспільного об'єднання «Інтелігенція за соціалізм», з 2007 року — голова Антифашистського комітету України. З червня 2008 року — секретар ЦК Комуністичної партії України.

В липні 2023 року Олександрові Буйку було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). За даними Служби безпеки України, протягом 2017-2019 років колишній народний депутат брав активну участь у масових антиукраїнських заходах у Москві та агітував за "приєднання" захопленої частини сходу України до РФ.

Член Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів.

Літературна діяльність Співавтор (з істориком Г. Поповим) книги «Уроки исторического пути, пройденного Компартией Украины».

Примітки

Посилання сайт ВРУ