Університетська площа — площа в центрі Харкова, яка виникла однією з перших на території Харківської фортеці. Розташована на Університетській гірці, адміністративно належить до Шевченківського району міста Харкова. Це єдиний об'єкт у м. Харкові, який має назву «площа», а не «майдан».

Її перетинає Університетська вулиця.

З півночі вона обмежена Соборним узвозом, зі сходу — Успенським собором, з півдня — колишніми будівлями Харківського імператорського університету, а з заходу — крутосхилом до Клочківської вулиці та річки Лопань.

Історія Площа сформувалася на території Харківської фортеці ще під час будівництва Успенського собору в 1657 році.

У 1919 році площу ненадовго перейменували на Радянську, але згодом повернули назву Університетська.

Будівлі Успенський собор Собор Успіння Пресвятої Богородиці — найдавніший храм міста Харкова. Після зведення в середині XVII століття його кілька разів перебудовували. Нинішній кам'яний храм збудований у XVIII столітті в стилі бароко. Олександрівська дзвіниця храму заввишки 89,5 метра, зведена в XIX столітті в стилі класицизму, до 2006 року була найвищою кам'яною спорудою в місті. У соборі з 1986 року діє Будинок органної та камерної музики.

+ Успенський соборСквер перед Успенським собором на Університетській площі. Вигляд від перехрестя Клочківської вулиці та Соборного узвозу.Успенський собор.Олександрівська дзвіниця Успенського собору.

Губернаторський палац Губернаторський палац (надалі — головний корпус Харківського імператорського університету) збудований у другій половині XVIII століття в стилі бароко. В оформленні фасаду використано тонко канельовані пілястри іонічного ордера, двоповерхові флігелі частково рустовані, у нішах розташовані вази. У дворі, у зведеній 1787 року урочистій залі, 1791 року відкрився перший харківський театр.

Присутствені місця Будівництво першого кам'яного будинку присутствених місць тривало наприкінці XVIII — на початку XIX століття, а в середині XIX століття будівлю перебудували за новим проєктом. У 1930-х роках споруду реконструювали в стилі конструктивізму і в ній розмістився Всеукраїнський будинок Червоної армії імені К. Е. Ворошилова. Під час Другої світової війни будинок було зруйновано, а на його місці пізніше розбито сквер.

+ Будинок присутствених місць (Будинок Червоної армії)Будинок присутствених місць 1785—1805 років побудови. Вигляд присутствених місць на початку XIX століття від Університетської вулиці з північної частини Соборної площі. Ліворуч видно стару дзвіницю Успенського собору.Будинок присутствених місць 1854 року побудови. Вигляд з південного боку Соборної площі. На передньому плані ліворуч видно газовий ліхтар вуличного освітлення, а далі — початок двоповерхового хімічного корпусу Харківського імператорського університету.

Сквер «Вічний вогонь» Сквер «Вічний вогонь» розбили на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної армії та решти площі. У ньому розташований пам'ятник борцям Жовтневої революції, збудований за проєктом архітектора Л. В. Гурової 6 листопада 1957 року до 40-річчя Жовтневого перевороту. Пам'ятник виконано з полірованого червоного граніту у вигляді куба, на якому розміщено приспущений бронзовий прапор і напис:

12 липня 1958 року до 40-річчя Комуністичної партії України перед пам'ятником запалили вічний вогонь.Дьяченко Н. Т. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины. — Харьков: Прапор, 1983. — С. 164.

У 2008 році сквер реконструювали: оновили паркове освітлення, а доріжки замостили плиткою.

Транспорт

За кількасот метрів на північ, у районі майдану Конституції, розташований пересадковий вузол між Холодногірсько-Заводською та Салтівською лініями метрополітену, який складається зі станцій «Майдан Конституції» та «Історичний музей».

У мистецтві Університетська площа згадується в романі Володимира Бєляєва «Стара фортеця» (1959; екранізація — 1973—1976), а також у романі Ігоря Болгарина та Георгія Сіверського «Ад'ютант його превосходительства» (1968), за яким автори написали сценарій для знятого 1969 року однойменного п'ятисерійного телефільму «Ад'ютант його високоповажності».Беляев К. А., Краснящих А. П. Харьков в зеркале мировой литературы. — Харьков: Фолио, 2007. — 399 с. — ISBN 978-966-03-3779-4.

Джерела Дяченко И. Улицы и площади Харькова. Очерк. — 4-е изд. — Харьков: Прапор, 1977. — 272 с. Лейбфрейд А., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков: Фолио, 2004. — 335 с. — ISBN 966-03-0276-2.

Примітки