Володимир Миколайович Лоський (26 травня (8 червня) 1903, Геттінген, Німецька імперія — 7 лютого 1958, Париж, Франція) — французький богослов Паризької школи богослов'я, діяч російського зарубіжжя, основоположник «неопатристичного» синтезу в православному богослов'ї.

Біографія Син філософа-інтуітивіста М. О. Лоського, онук педагога і публіциста Володимира Яковича Стоюніна. Польський рід Лоських походив зі східної Латвії. Народився в німецькому місті Геттінген. У 1920—1922 рр. навчався в Петрограді.

У 1922 р. сім'я Лоських була вислана з Росії. Жив у Празі (1922—1924), де працював з Н. П. Кондаковим. З 1924 року в Парижі. Навчався в Сорбонні (1924—1927). У 1925-1926 рр. вступив у Свято-Фотієвське братство. У 1940-1944 рр. брав участь у французькому Опорі. Займався науково-дослідницькою роботою і викладав догматичне богослов'я та історію Церкви в Інституті св. Діонісія в Парижі. З 1945 по 1953 рр. — декан інституту. Стараннями В. М. Лоського був відкритий перший франкомовний православний прихід на вулиці Сент-Женев'єв у Парижі. Один з керівників Співдружності святого Албанія і преподобного Сергія.

Поряд з працями протоієрея Георгія Флоровського, протопресвітера Іоанна Мейєндорфа, архімандрита Кипріана (Керна) та ін., роботи Володимира Лоського послужили початком, за висловом Георгія Флоровського, «визволення з полону» схоластичною програмою латинської теології, засвоєної академічним богослов'ям Російської Православної Церкви у XVIII—XIX століттях. Згодом на основі звільнених від полону православної христології та антропології протоієреєм Миколою Афанасьєвим була розроблена сучасна православна еклезіологія.

Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа.

Родина

Дружина (з 1928 року) — Магдалина Ісааківна Малкіель-Шапіро (1905-1968), церковний діяч, з відомого купецького сімейства Малкіель, доводилася сестрою віолончелісту і музикознавцю, професор Костянтину Ісаакович Шапіро (1896-1992), двоюрідною сестрою (по материнській лінії) філологам Віктору Максимовичу Жирмунскому і Мирону Аркадійовичу Малкіель-Жирмунскому, троюрідною сестрою письменнику Юрію Миколайовичу Тинянову і мовознавцю Якову Львовичу МалкіелюФилолог-славист Михаил Константинович Шапиро (род. 1939, сноска 1) (Michael Shapiro); на русском языке была опубликована книга его брата Исаака Константиновича Шапиро «Эдокко» (КоЛибри, 2010; «Edokko: Growing Up a Foreigner in Wartime Japan»). Її батько, Ісак Сергійович (Соломонович) Шапіро (1860-1929), був директором банку в Саратові.

діти

Микола Лоський (1929-2017), професор Свято-Сергіївського богословського інституту в Парижі (по кафедрі історії Західної Церкви), священник з 2006 року. Іван Лоський (1932-1971), філолог Марія Семон (нар. 1934), філолог, історик літератури, викладач Катерина Асланова (1936-2000)

Наукові праці, публікації

Спор о Софии. — Париж: Братство св. Фотия, 1936. Essai sur la Theologie Mystique de l’Eglise d’Orient. — Paris, 1944. (2-е издание — 1977) (Английский (1957), немецкий (1961), русский (1972) переводы). The Meaning of Ikons. — London, 1944. (2-е издание — Boston (Mass.): Boston Book & Art Shop, 1969; 3-е издание (репринт) — Crestwood (N. Y.): St. Vladimir’s Seminary Press, 1982). Совместно с Л. А. Успенским. Theologie negative et connalssance de Dieu chez Maitre Eckhart. — Paris: J. Vrin, 1960 (2-е *Vision de Dieu. — P.; Neuchatel: Delachaux et Niestle, 1962 (Английский (London; Clayton: The Faith Press; American Orthodox Press, 1963.), немецкий (1964) переводы). A I’image et a ressemblance de Dieu. — Paris: Aubier-Montaigne, 1967. (Английский перевод — London, 1974). La paternite spirituelle en Russie. — Paris, 1977. Совместно с Н. С. Арсеньевым. Orthodox theology: An Introduction. — Crestwood (N. Y.): St. Vladimir’s Seminary Press, 1978. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое богословие. //Богословские труды. Сборник восьмой, посвященный Владимиру Лосскому. — М.: Издание московской патриархии. — 1972. — с. 9-128 Догматическое богословие // Богословские труды. — 1972. — № 8. — С. 131—183 «Видение Бога» в Византийском богословии // Богословские труды. — 1972. — № 8. — С. 187—194 Паламитский синтез // Богословские труды. — 1972. — № 8. — С. 195—203 Господство и Царство // Богословские труды. — 1972. — № 8. — С. 205—214 Святой Иоанн Дамаскин и византийское учение о духовной жизни. Париж, 1986. — 194 с. Александрия // Богословские труды. — 1983. — № 24. — С. 214—229 Каппадокийцы // Богословские труды. — 1984. — № 25. — С. 161—168 По образу и подобию. — М.: Свято-Владимирское братство, 1995. Боговидение. — М.: Свято-Владимирское братство, 1995. Спор о Софии. Статьи разных лет. — М.: Свято-Владимирское братство, 1996. Его экзистенциальное эссе Sept jours sur les routes de France: Juin 1940. — Paris: Cerf, 1998; переведено 2012 году. СЕМЬ ДНЕЙ НА ДОРОГАХ ФРАНЦИИ. Богословие и боговидение: Сб. статей. — М.: Свято-Владимирское братство, 2000.

Примітки

Посилання

Володимир Лоський. «Догматичне богослов'я». «Нарис містичного богослов'я Східної Церкви». Переказ.ру. Православний mp3 архів. Наукові праці та публікації Ст.Н.Лоського в бібліотеці Webreading Сайт, присвячений працям і біографії Ст. Лоського і Р. Флоровського