Бешбармак (; ; ; ; ; ; ; ) — традиційна м'ясна гаряча страва багатьох тюркських народів.
Походження назви страви У перекладі з киргизької «беш» означає «п'ять», а «бармак» — «пальці», тому точний переклад назви страви — «п'ять пальців». Таку історичну назву бешбармак здобув не випадково: спочатку варене м'ясо в соусі їли руками, без столового приладдя.
Існує інша версія назви: у бешбармак прісне тісто кладеться шматочками, попередньо розім'яте п'ятьма пальцями.
Особливості приготування та частування Готується бешбармак з баранини із додаванням овочів і подається на спеціальному коржику. Існує багато варіантів приготування цієї страви, рецепти були перероблені згідно з традиціями інших країнах і переважно зі зміною виду м'яса.
Бешбармак по-киргизьки з бараниною Складники: Лопатка баранини — 1,2 кг; Огузок яловичини — 2,5 кг; Борошно пшеничне — 500 г; Цибуля ріпчаста — 200 гр.; Яйце — 3 шт.; Вода — 120 мл Спеції, зелена цибуля для прикрашання.
Час приготування: 2-5 години (залежно від виду м'яса)
Рецепт приготування М'ясо нарізати на шматки по 600 г, скласти їх у товстостінну каструлю або гусятницю й варити до готовності. У процесі приготування жир з бульйону знімати в окрему миску. За 15 хвилин до закінчення варіння посолити та додати прянощі: лавровий лист, зелень, перець чорний горошком. М'ясо дістати з бульйону, нарізати на шматки по 0,2-0,5 г, опустити тонко нарізану локшину (). Локшину викласти в миску, полити зібраним жиром У тому ж бульйоні протягом трьох хвилин зварити три-чотири голівки ріпчастої цибулі, тонко порізаної. На велике блюдо викласти відварену локшину, посипати м'ясо, цибулю й усе змішати. Окремо в піалах подати гарячий бульйон (сорпу), що залишився після варіння м'яса й локшини.
Їдять бешбармак кому як зручно: руками, ложками, виделками, беручи по черзі шматки м'яса, локшини та цибулі, запиваючи юшкою.
Разом із м'ясом можуть бути відварені субпродукти: печінка (), легені, шлунок, напівфабрикати з конини (кирг. карта́, чучук). Відварені курдюк і печінку нарізають тонкими скибочками () та пригощають ними всіх гостей.
Після того як бешбармак був з'їдений, господар застілля надпивав із чашки юшку, заправлену сиром (курут) і передавав її одному з гостей, зазвичай почесному. Гість, як і господар, трохи надпивав з чашки, а потім передавав її своєму сусідові, і чашка таким чином обходила по колу всіх учасників трапези. Після цього присутні вимовляли з поклоном вдячну молитву, вставали, знову омивали руки й, розташувавшись зручніше, переходили до пиття кумису або чаю.
Цікавинки Зазвичай бешбармак готується з нагоди прийому почесних гостей або на великі свята. З цією метою ріжуть барана та варять його частинами у великих казанах. Почесному гостю за традицією дістається голова барана, він ділить її серед усіх інших учасників трапези згідно з положенням і віком. Зазвичай таке частування супроводжується побажаннями миру, добра й благополуччя.
М'ясо для бешбармака за традицією готує чоловік, локшину розгортає тільки жінка.
Спочатку ця страва складалася тільки з баранини, яловичини, конини, верблюжатини, багато пізніше до неї стали додавати тонко розкачану домашню локшину, соус і делікатеси з конини: тонкі ковбаски.
Пласт домашнього тіста ріжеться тонкою локшиною (у Башкортостані — квадратами або ромбами).
У бешбармак у різних областях Сходу додають всілякі додаткові інгредієнти: на півночі країни та в Башкирії кладуть варену картоплю. При цьому, щоб підкреслити смак м'яса, у страву додають мінімум спецій.
Калорійність страви висока: у 100 грамах бешбармаку від 600 до 1000 калорій залежно від виду м'яса, його жирності та додаткових продуктів.
Через високу поживність страви до бешбармаку ніколи не пропонують закуски, іноді – домашні соління та чарку охолодженої горілки.
Спекотний клімат Середньої Азії диктує особливі умови подання бешбармаку: страва готується для одноразового споживання.
Див. також Суджук
Посилання
Бешбармак із конини — рецепт