Стюарт Пірсон (, 21 червня 1949, Кінгстон-апон-Галл) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за клуби «Галл Сіті», «Манчестер Юнайтед» та «Вест Гем Юнайтед», а також національну збірну Англії.

Клубна кар'єра Пірсон почав кар'єру в «Галл Сіті», перейшовши в клуб в травні 1966 року в статусі любителя, одночасно працюючи в місцевій телефонній компанії. У 1968 році він підписав з «тиграми» професійний контрактПрофіль футболіста за «Галл Сіті» на HullCity-mad.co.uk , де він повинен був замінити легендарного Кріса Чілтона, найкращого бомбардира в історії «Галла». Починаючи з лави запасних, Пірсон поступово витіснив Чілтона зі складу, ставши основним нападником клубу. Загалом у рідному клубі Пірсон провів шість сезонів, взявши участь у 129 матчах Другого дивізіону і був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,65 голу за гру першості. Талановитим форвардом зацікавився «Манчестер Юнайтед», який в 1974 році придбав Пірсона за 200 000 фунтів.

«Манчестер Юнайтед» придбав Пірсона після закінчення сезону 1973/74, за результатами якого «червоні дияволи» вилетіли в Другий дивізіон. Клубу був потрібний нападник, який міг приносити результат. У сезоні 1974/75 Пірсон виправдав очікування керівництва клубу і вболівальників, забивши 17 м'ячів у Другому дивізіоні, а «Юнайтед» виграв чемпіонат і повернувся в Перший дивізіон. Пірсон, який отримав на «Олд Траффорд» прізвисько «Панчо», відзначав свої голи, піднімаючи над головою праву руку зі стисненим кулаком.стаття про футболіста на RedCafe.net Stuart Pearson Profile. GiveMeFootball.com. Пірсон продовжував грати за «Юнайтед» класичного центрфорварда, і саме йому адресувалася більша частина передач гравців команди, від воротаря Алекса Степні до Гордона Гілла.

У 1977 році він допоміг «„червоним дияволам“» виграти Кубок Англії, забивши один з голів у фінальному матчі проти «Ліверпуля» (2:1). Пірсон пропустив майже весь сезон 1978/79 через травму коліна, яка вимагала операції. Після його повернення в стрій Томмі Догерті запропонував Пірсону лише однорічний контракт, який не влаштував футболіста. в результаті Пірсон перейшов у «Вест Гем Юнайтед» в серпні 1979 року.Статистика виступів футболіста за «Вест Хем Юнайтед» WestHamStats.info Всього за «Манчестер Юнайтед» Пірсон провів 180 матчів і забив 66 голів.Статистика виступів футболіста за «Манчестер Юнайтед» на StretfordEnd.co.uk

Пірсон допоміг «молоткам» виграти Кубок Англії 1980 року: у фінальному матчі проти «Арсеналу» саме його простріл з правого флангу замкнув Тревор Брукінг, а «Вест Гем» здобув перемогу з рахунком 1:0. Свій останній матч за лондонський клуб Пірсон провів 2 лютого 1982 проти «Манчестер Сіті», після чого покинув клуб через травму коліна. Він більше не виступав на високому рівні, але грав за ряд клубів в ПАР і НАСЛ.

Виступи за збірну 1976 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у формі головної команди країни 15 матчів, забивши 5 голівStuart Pearson. Player Report. EnglandStats.com. .

Кар'єра тренера Після завершення кар'єри гравця, Пірсон зайнявся тренерською роботою. У сезоні 1985/86 він працював у тренерському штабі «Стокпорт Каунті», а першій половині сезону 1986/87 був головним тренером клубу «Нортвіч Вікторія». У 1988 році він став асистентом головного тренера «Вест Бромвіч Альбіон», а в 1991 році був тимчасово виконуючим обов'язки головного тренера клубу після відставки Браяна Телбота, керуючи командою протягом шести матчів.

У 1992 році Пірсон покинув «Альбіон» і перейшов в «Бредфорд Сіті», де працював асистентом головного тренера з 1992 по 1994 роки. В останні роки він працював коментатором на «MUTV». В середині 2000-х перебрався до Іспанії.

Титули та досягнення Володар Кубка Англії: 1976-77, 1979-80 Володар Суперкубка Англії: 1977

Примітки

Посилання