Теофі́польський райо́н (у 1959Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 р. «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»–1962 роках — Мануїльський) — колишній район на заході Хмельницької області. Ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року. Тепер — частина Хмельницького району.
Загальні відомості Центр — смт Теофіполь. Площа району становить 0,7 тис. км². Населення — 31,4 тис. мешканців (2004).
Межував на півночі з Білогірським, на північному сході з Ізяславським, на сході з Красилівським, на півдні Волочиським районами Хмельницької області, на заході з Тернопільською областю (Лановецький район).
Територією району течуть річки Жердя, Нірка, Полква, Семенівка, Хомора та інші, тут бере початок річка Случ (поблизу села Слуцьке).
У районі нараховувалось 2 селищних і 22 сільських ради; 2 смт і 53 села.
Історія Утворений 7 березня 1923 року з центром у Теофіполі у складі Шепетівської округи Волинської губернії.Постанова Президії ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині»
1796—1923 — волость Старокостянтинівського повіту Волинської губернії Російської імперії. 1923—1930 — район Шепетівської округи Подільської губернії (до 1925) Української СРР. 1930—1932 — район республіканського підпорядкування 1932—1937 — район Вінницької області УСРР. 1937—1954 — район Кам'янець-Подільської області. 1954—1991 — район Хмельницької області Української СРР. 24.08.1991—17.07.2020 — район Хмельницької області України.
21 серпня 1924 року:Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині» приєднані Бережинецька, Турівська і Челгузівська сільради Ляховецького району; приєднані Пляховецька і Кузьминецька (без села Босовички) сільради Ізяславського району; до Базалійського району перечислені хутори Костанівка і Савицький.
3 лютого 1931 року до району приєднана територія ліквідованого Базалійського району.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
27 лютого 1932 року увійшов до складу новоутвореної Вінницької області.Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
22 вересня 1937 переданий до новоутвореної Кам'янець-Подільської області.Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області»
30 грудня 1962 р. ліквідований, та поновлений 8 грудня 1966 року.
Ліквідований і приєднаний до Хмельницького району у 2020 році.
Ради і населені пункти
Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року :
Національність Кількість осіб Відсоток українці 31725 98,38% росіяни 266 0,82% вірмени 84 0,26% 82 0,25% білоруси 25 0,08% інші 65 0,20%
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова Кількість осіб Відсоток українська 31885 98,88% російська 248 0,77% вірменська 73 0,23% білоруська 14 0,04% інші 27 0,08%
Пам'ятки
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації на території району перебуває 55 пам'яток історії. 51 з них увічнює пам'ять переможців радянсько-німецької війни, одна — переможців радянсько-української.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Теофіпольського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,36 % (проголосували 17 707 із 23 190 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,08 % (8 337 виборців); Юлія Тимошенко — 23,63 % (4 185 виборців), Олег Ляшко — 15,77 % (2 792 виборців), Анатолій Гриценко — 4,15 % (734 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,72 %.
Примітки
Джерела
Теофіпольщина в особистостях / В. О. Лавринчук, О. В. Байдич, Л. П. Триндюк. – Тернопіль : Терно-граф, 2016. – 240 с. – ISBN 966-457-297-9. Хмельницька область. Адміністративна карта. — Київ. НВП «Картографія» — 2005