Анатолій Ісмаїлович Хунов (25 березня 1940, Краснодар — 17 березня 2022) — український політик (Комуністична партія України), народний депутат України I, II, III скликання.
Біографія Народився 25 березня 1940 р. у м. Краснодар, Росія.
У 1958–1959 роках працював вантажником, верстатником ліспромгоспу у Краснодарі. У 1959–1962 роках проходив строкову військову службу в радянській армії. У 1967 р. закінчив Краснодарський політехнічний інститут, факультет «Машини і апарати харчових виробництв», та отримав спеціальність «інженер-механік». Після закінчення інституту його направили до м. Лиман Донецької області.
У 1967–1971 роках обіймав посаду головного інженера Краснолиманського консервного заводу, у 1971 році став там директором. У 1973–1993 роках працював начальником відділу, пізніше — начальником орендного підприємства «Організація робітничого постачання» Краснолиманського відділення Донецької залізниці. У 1993–1995 роках — генеральний директор, голова ради акціонерів АТ «Організація робітничого постачання».
Політична діяльність Анатолій Хунов був з 1962 по 1991 рік членом Комуністичної партії Радянського Союзу. У 1993 році, після розпуску КПРС, вступив до Комуністичної партії України.
З листопада 1992 року по квітень 1994 року — народний депутат України 12-го (1-го) скликання (за Краснолиманським виборчим округом № 130 Донецької області). Був членом Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. До груп, фракцій не входив.
З березня 1994 року по травень 1998 року — народний депутат України 2-го скликання (за Краснолиманським виборчим округом № 130 Донецької області, висунутий виборцями). Член Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД. Член фракції КПУ.
У 1998–2002 роках — народний депутат України третього скликання (від КПУ, № 83 в списку). З травня 1998 року — член фракції КПУ, з липня 1998 року входив до Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД, голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків Комітету у закордонних справах.
У 2003 році призначений уповноваженим представником зі зв'язків з ВР України та органами виконавчої влади Донецької залізниці.
У червні 2021 року, менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, взяв участь у конференції Антифашистського комітету України під назвою «Вероломное нападение нацистской Германии и ее сателлитов 22 июня 1941 года на СССР – начало бессмертного подвига советского народа и его Красной Армии в ходе развернувшийся Великой Отечественной войны против фашистских оккупантов»Новости КПУ.
Помер на 82-му році життя 17 березня 2022 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища, біля крематорію.
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів знак «Почесний залізничник» медаль «90 років Радянських Збройних сил»
Примітки
Посилання сайт ЦВК сайт ВРУ сайт ВРУ http://homopoliticus.com.ua/index.php?id=759&action=show_one_man https://web.archive.org/web/20101227142652/http://ubop.net.ua/dose/hunov-anatolii-ismailovich.html http://www.og.com.ua/st1657.php