Громов Олексій Олексійович (при народженні — Гробов, 31 травня 1960, Загорськ, Московська область) — російський політичний діяч. Перший заступник керівника Адміністрації президента РФ з 21 травня 2012 року.
Життєпис Олексій Володимирович Гробов народився 31 травня 1960 року в Сергієвому Посаді під Москвою, що тоді мав назву Загроськ. Згодом він змінив прізвище з Гробов на Громов, дата зміни прізвища і точна причина у офіційних біографіях не розкриваються, в університеті він навчався вже під новим прізвищем.
1982-го закінчив історичний факультет МДУ, кафедра історії південних і західних слов'ян. Під час навчання в університеті протягом року був комісаром комсомольського оперзагону МДУ. В університеті познайомився і підтримував спілкування з майбутнім спічрайтером Єльцина Костянтином Никифоровим, майбутнім керівником ВГТРК Олег Добродєєв, майбутнім головою відділу Держради Кремля Михайлом Брюхановим, у комсомольському загоні Громова керівником був майбутній депутат держдуми Костянтин Затулін. На зборі картоплі Громов познайомився з майбутньою дружиною Анною.
Після університету Громова відправили на дипломатичну службу в Карлові Вари, потім у Прагу і зрештою в Братиславу.
Служба в МЗС 1982 — 1996 працював в МЗС СРСР, МЗС РФ:
1982 — 1985 — секретар консульства СРСР у Карлових Варах, Чехія;
1985 — 1988 — аташе посольства СРСР в Празі. У той період часу познайомився з Путіним.
1988 — 1991 — третій, другий секретар секретаріату заступника міністра закордонних справ СРСР;
1991 — 1992 — перший секретар Загального секретаріату МЗС СРСР, МЗС РФ;
1992 — 1993 — консул консульства РФ в Братиславі.
1993—1996 роках — радник посольства РФ в Братиславі, Словаччина. У Братиславі Громов працював під керівництвом посла РФ Сергія Ястржембського, який перетворив посольство на неформальне місце спілкування іноземних дипломатів у Словаччині. Коли 1996 року Ястржембський привернув увагу Єльцина і запросив його на посаду прес-секретаря, тоді він взяв із собою до Москви й Громова.
Керівник пресслужби президента РФ 22 листопада 1996 року розпорядженням президента РФ Бориса Єльцина був призначений керівником пресслужби Президента, змінивши Ігоря Ігнатьєва. Коли Ястржембський ненадовго залишив команду Єльцина, працювавши у тодішнього опозиціонера Юрія Лужкова, Громов залишився на своєму місці, показуючи лояльність до влади. Громов тоді відрізнявся скромністю, намагався уникати сварок і не наважувався висловлювати власну думку з політичних питань.
4 березня 1998 року — начальник управління пресслужби Адміністрації Президента РФ.
Прессекретар президента РФ 31 грудня 1999 року в зв'язку з достроковим виходом президента Єльцина у відставку в.о. президента став Путін. 4 січня 2000 року Путін призначив Громова своїм прессекретарем на посаду прессекретаря виконуючого обов'язки президента РФ. У березні 2000 року на президентських виборах Путіна обрали президентом, і Громов зайняв посаду прессекретаря Президента РФ, змінивши на цій посаді Дмитра Якушкіна.
Першою великою задачею прессекретаря стала боротьба за контроль над телеканалом НТВ, який тоді належав опозиційному олігарху Володимиру Гусинському. Канал сильно критикував Кремль, а особливі проблеми для влади створювала сатирична програма «Ляльки» («Куклы»), де в одному з випусків Путіна зобразили Крихіткою Цахесом. За словами автора програми Віктора Шендеровича, цей випуск особисто образив Путіна. Вже 2001 року НТВ перейшов у власність держави після вимушеного продажу каналу власником Борисом Березовським лояльнішому Абрамовичу, і Громов грав у зміні керівництва одну з основних ролей разом із старшим колегою, міністром преси Михайлом Лесиним. Після зміни власника, Громов деякий час був членом ради директорів каналу. Після звільнення Михайла Лесина з посади міністра преси, вони з Громовим стали бізнес-партнерами. Лесин створив компанію Vi, яка продавала 80 % реклами на підконтрольному Громову телеринку Росії. Громов керував телебаченням, а Лесін займався бізнесом.
З кінця 90-х Кремль почав проводити регулярні «медіаполітичні планування» для керівників головних телеканалів країни (зокрема, Перший канал, ВГТРК, НТВ, ТВЦ, РЕН ТВ и П'ятий канал), на яких голова адміністрації президента розповідав їм про плани влади. Протягом перших років правління Путіна, зустрічами керував глава адміністрації Олександр Волошин, з кінця 2003 року за політичне планування відповідав куратор внутрішньої політики Владислав Сурков, а медіаплануванням став займатися Лесін і Громов. З 2008 року Громов почав проводити ці зустрічі самостійно. Фактично, Громов на цих зустрічах керував як телеканалами, так і прес-службами відомств.
2000 — лауреат премії журналу «Огонек» «за забезпечення інформаційної відкритості Кремля»«Огонёк», Лауреаты премии журнала за 2000 год.
2001 — увійшов до складу ради директорів ВАТ «ОРТ».
2004 — увійшов до складу ради директорів ВАТ «Перший канал», який прийшов на зміну ВАТ «ОРТ». 2005 року Громов разом із Лесиним створювали телеканал RT, саме Громов був ініціатором призначення головним редактором каналу молодої на той час Маргарити Симоньян. Громов і Симоньян є друзями і партнерами. Маргарита Симоньян, її молодша сестра Аліса і чоловік Тигран Кеосаян разом будували піар-бізнес, пов'язаний із державними проєктами і Громовим.
Заступник керівника Адміністрації президента РФ 12 травня 2008 року — заступник Керівника АП РФ Путіна за рекомендацією голови Кремлівської адміністрації Олександра Волошина і його попередника Валентина Юмашева.
21 травня 2012 року перший заступник Керівника адміністрації президента РФ.
Громов і його родина близькі до Олега Дерипаски і Романа Абрамовича. Дружина Громова Ганна і Олег Дерипаска разом заснували Єлисаветино-Сергієвське просвітницьке товариство. 2018 року, коли Дерипаска втрапив у скандал із ескортницею Анастасією Рибкою на його яхті, саме Громов дзвонив до медіа-менеджерів великих каналів з проханням не критикувати Дерипаску.
У 2017 році 24-річний старший син Громова Олексій Громов став партнером Дерипаски в компанії, що володіє заводом з виробництва алюмінієвих автомобільних дисків у Красноярському краї з виручкою 2 млрд рублів на рік. У ЛМЗ «Скад» Громову належить 10 %, «Русалу» — 67 %.
Особисте життя Володіє чеською, словацькою і англійською мовами. Хобі — збирає фігурки садових гномів і рідкісні монети, любить збирати грибиКнига «Байки кремлевского диггера», Єлєна Трєгубова. Живе у будинку площею 961 м2 з ділянкою 3000 м2 в одному з найдорожчих районів Рубльовки, біля президентської резиденції Ново-Огарьово, в елітному селищі Іллінські дачі, також має поверх із трьох квартир площею 500 м2 у будинку № 10 на Пресні в Москві на Великому Тишинському провулку.
Дружина — Громова Ганна Віталіївна. Два сина: Олексій і Данило. Старший син — партнер Дерипаски в проєкті з виробництва алюмінієвих автомобільних дисків. Батько — Олексій Володимирович Гробов, відомий інженер оборонної галузі, у 1960-х роках став керівником заводу радіоелектроніки «Екситон», після цього займав високі пости в Міністерстві електронної промисловості. Дід — Володимир Олександрович Гробов, власник магазину ляльок у Сергієвому Посаді. 1928 року був засуджений на місяць ув'язнення за «антирадянську діяльність», реабілітований у 1991 роціАрхів ЦА ФСБ РФ. Справа звинувачення Гробова, Александрова та інших (Д.Р-40228).
Нагороди Подяка президента РФ (18 січня 2010) — за участь у підготовці послання президента РФ Орден Пошани (Південна Осетія, 14 січня 2009) - за внесок у зміцнення дружби і співпраці між Південною Осетією і РФ, за допомогу в прориві інформаційної блокади в дні збройної агресії Грузії проти Південної Осетії в серпні 2008 року Указ президента Республики Южной Осетии «О награждении орденом Почёта Громова А. А.» (орден окупаційної влади Південної Осетії за участь у війні РФ проти Грузії 2008 року) Орден преподобного Серафима Саровського III ступеня, 2010
Примітки
Посилання
Хозяин кремлёвского пула, «Стрингер», 08.04.2003.