Курт фон дем Борне (; 24 листопада 1885, Бромберг — 31 січня 1946) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія 6 квітня 1904 року поступив кадетом на службу у ВМФ, до 31 березня 1910 року проходив навчання на різноманітних кораблях.

Учасник Першої світової війни, відзначений численними нагородами. 9 вересня 1920 року вийшов у відставку.

З 1 березня 1925 до 30 вересня 1933 року — цивільний спеціаліст при командуванні ВМФ.

З 1 жовтня 1933 до 10 січня 1936 року — офіцер в економічному відділенні командування ВМФ.

З 1 квітня 1936 до 20 листопада 1939 року — начальник економічного відділу при ОКМ.

До 31 липня 1944 року перебував на різноманітних штабних посадах при ОКМ, з 1 серпня 1944 року — в резерві головнокомандувача ВМФ.

З 30 вересня 1944 року — у відставці.

16 жовтня 1945 року Борне був заарештований співробітниками СМЕРШу і 27 грудня 1945 року засуджений військовим трибуналом Берлінського гарнізону до смертної кари, 31 січня 1946 року розстріляний.

Сім'я 9 червня 1917 року одружився з Рут фон Левінскі (нар. 1896, Мец) в Гамбурзі. У подружжя народились 3 дітей.

Старший син став офіцером-підводником.

Звання

Морський кадет (6 квітня 1904) Фенріх-цур-зее (11 квітня 1905) Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1907) Оберлейтенант-цур-зее (27 березня 1909) Капітан-лейтенант (17 червня 1915) Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1933) Капітан-цур-зее (1 квітня 1936) Контрадмірал (1 липня 1940) Віцеадмірал (1 вересня 1942)

Нагороди

Золота медаль «Ліякат» (Османська імперія; 11 лютого 1905) Залізний хрест 2-го класу (8 грудня 1914) 1-го класу (28 червня 1916) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (23 серпня 1916) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (3 вересня 1916) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (21 липня 1917) Почесний хрест ветерана війни з мечами (23 жовтня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (15 липня 1939) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1941) 1-го класу з мечами (1 вересня 1941) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го ступеня з військовою відзнакою (9 січня 1943) Німецький хрест в сріблі (31 липня 1944)

Примітки

Література

Залесский К. А. «Элита» гитлера. Кто был кто в Третьем Рейхе. — Москва, Яуза-пресс, 2012 — с. 71-72. Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag. Osnabrück 1988. ISBN 3-7648-1499-3. S. 148—149. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Teil A. 41. Jahrgang. Gotha 1942. S. 39. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. Hrsg.: Marinekabinett. Ernst Siegfried Mittler und Sohn. Berlin 1918. S. 39.

Посилання

Фотографії і нагороди Борне.