Ону́фріївський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Адміністративний центр — Онуфріївка. Станом на 1 січня 2019 року населення району становило 34 228 осіб.
Географія Район розташований в північно-східній частині Кіровоградської області. Територія району межує на півночі Полтавською областю, на сході з Дніпропетровською областю, на південному заході з Олександрійським районом і Дніпропетровською областю, на заході з Світловодським районом. Територія району становить 889 км² (3,6 % від площі області).
Історія
Найдавніші сліди існування людини на території Онуфріївського району відносять до доби неоліту.
Задніпровські місця (1691—1752)
На момент заснування перших населених пунктів у нашому районі — Деріївки (1691 рік) та Плахтіївки (нині — Успенка, 1696 рік), територія на південь від Крилова і Кременчука формально належала запорожцям, але фактично перебувала під контролем Миргородського та Полтавського полків Гетьманщини під назвою «Задніпрські місця»Пивовар А. В. Поселення Задніпрських місць до утворення Нової Себрії в документах XVIII ст. — К. : Академперіодика, 2003. — С. 3.
Після невдалого Прутського походу Петра І 1711 року запорозькі землі в період 1711—1734 років відносяться до Османської імперії, що спричинило занепад поселень у Задніпровських місцях, проте станом 1725 рік Деріївка знов згадується в документахПостриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 40.
Особливо бурхливо відновлюється заселення «Задніпрських місць» після Белградського миру 1739 року, коли Запорожжя формально знов повернулось до складу Російської імперії, фактично ж землі Онуфріївщини продовжували перебувати в руках Миргородського та Полтавського полків ГетьманщиниКабузан В. М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII — первой половине XIX века — М.: Наука, 1976. — С. 30, 51.
Станом на 1752 р. На місці сучасного Павлиша був хутір сотника Кременчуцького Гаврилова, Онуфріївки — хутори Онуфрієнка та Россохи, Попівки — хутори, Успенки — слобода Плахтіївка, Дачі — Джепківка (Жебківка), Партизана — Косівка, Млинка — Манзурівка, сотника Козелецького і численні хутори, Куцеволівки — слобода Тройницького і Буянська з хуторами.
Нова Сербія та Новослобідський козацький полк (1752—1764)
У 1752 році на «Задніпрських місцях» Миргородського та Полтавського полків утворено військово-адміністративну одиницю під управлінням колишніх підданих Австрійської імперії — Нову Сербію, з двох полків: гусарського та пандурського, а населення депортують на південь, де утворюють Новослобідське козаче поселення. Так на місці хутора Федора Гаврилова утворено шанець Павлиш, Плахтіївки — Земунь, Деріївки — Вілагош Нової Сербії. Слободи Тройницьку (нині Куцеволівка) та Буянську (була на північний схід від Куцеволівки) включено до Новослобідського козацького полкуПостриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 47.
Новоросійська губернія та Катеринославське намісництво (1764—1802)
У 1764 році утворюють Новоросійську губернію, до якої в тому числі входить Єлисаветградська провінція у складі Чорного гусарського, Жовтого гусарського (пандурського) та Єлисаветградського пікінерного полків. Єлисаветградську провінцію переформатовують в 1776 році, розділяючи території полків між повітами. Уся територія району входить до складу Крюківського повіту. У 1783 році Новоросійську та Азовську губернії об'єднують у Катеринославське намісництво, а через рік остаточно визначено структуру Катеринославського намісництва, в якому повністю перекроєно межі повітів та утворено їх нові адміністративні центри. Так наша вся територія входить до Олександрійського повітуПостриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 52.
Саме на період 1770—1790-х рр. припадає найбільш активне заселення нашого краю. У цей час виникають Василівка (Секретарівка), Омельник (Полковниче), Байдакове, Браїлівка, Сметанівка (Катерино-Кудашівка), Зибкове, Вишнівці (Іванівка), Омельничок (Турунжівка), Попівка, Туркестанівка (Калачівка), Костянтинівка, Мавродіївка (Гусівка), Верхня і Нижня Лозуватки, Мар'ївка, Морозівка, Млини (Млинок), Куп'євате (Петрівка) та ін. Катеринославське намісництво скасоване у 1796 році разом з утворенням Новоросійської губернії. Також було розділено Олександрійський повіт між Єлисаветградським та Катеринославським. Межа між ними пройшла по лінії між Костянтинівкою та Морозівкою, Лозоваткою та Петрівкою, Зибковим та Мар'ївкою.
Херсонська та Катеринославська губернії (1802—1917)
У 1802 році Новоросійська губернія була розділена на Миколаївську (в 1803 році перейменовано на Херсонську), Катеринославську та Таврійську. Територія сучасного Онуфріївського району була розділена між Олександрійським повітом Херсонської та Верхньодніпровським повітом Катеринославської губернії. Від 1806 року, коли зі складу Єлисаветрадського повіту виділено Олександрійський, а з Катеринославського — Верхньодніпровський, адміністративно-територіальний устрій залишався майже незмінним до 1920 рокуПостриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 60. Виключення становлять населені пункти, що перебували у смузі військових поселень. Від 1828 до 1857 року адміністративно вони знаходилися в межах Бобринецького повіту Херсонської губернії.
Визвольні змагання (1917—1921)
За часів УНР (1917—1920 роки) була спроба встановити новий адміністративний поділ для всієї України, але вона не була реалізована через поразку УНР у боротьбі за владу з більшовиками, Добровольчою армією та поляками. Через збройні повстання більшовики утворюють Кременчуцьку губернію (30 липня 1920 року — 30 листопада 1922 року) з частин сусідніх губерній, зокрема Олександрійського повіту. Пізніше після скасування Кременчуцької губернії Олександрійський повіт в період з 30 листопада 1922 року по 3 червня 1925 року входив до складу Катеринославської губерніїПостриган В. В., Сурмило В. І. Історія Онуфріївського району — Кременчук, 2010. — С. 114.
Територія району в межах СРСР. Утворення Онуфріївського району
12 квітня 1925 року було затверджено поділ УСРР на губернії, округи, райони, а замість волостей утворювались сільські ради. Так у складі Катеринославської губернії створено Олександрійський округ з частин Олександрійського та Верхньодніпровського повітів до якого ввійшли Онуфріївський район (колишні Онуфріївська та Богоявленська волость), Троїцький район (колишні Успенська, Куцеволівська, Троїцька та Попельнастівська волость), а Павлиську волость передано до складу Крюківського району Полтавської губернії. Сільські ради утворюються з розрахунку не менше 1000 чоловік у сільраді, в окремих випадках — більше 500. Було утворено Браїлівську, Сметанівську, Павлиську, Василівську, Омельницьку, Байдаківську, Камбурліївську, Онуфріївську, Іванівську, Попівську, Зибківську, Мар'ївську, Лозоватську, Успенську, Деріївську, Куцеволівську, Ясинуватську, Млинківську та Петрівську сільради.
У 1925 році поділ на губернії скасовується, а округи повністю переформатовуються. 14 лютого 1925 року утворюється Кременчуцька округа, а 3 червня 1925 року скасовуються Полтавська і Катеринославська губернії.
Станом на 1928 році Крюківський район було скасовано, а Павлиську, Сметанівську та Браїлівські сільради передано до складу Онуфріївського району. В тому ж році Попільнастівський район розділено, і з частини його утворено Куцеволівський район, що проіснував до 1930 року. До нього входили Чикалівська, Успенська, Млинківська, Петрівська, Деріївська, Куцеволівська, Мішуринорозька, Мар'ївська, Петрівська, Плосківська, Троїцька, Миколаївська та Ясинуватська сільради. У 1930 році більшу частину сіл приєднано до Онуфріївського району.
2 вересня 1930 року прийнято рішення про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління: центр-район (Харків-Онуфріївка). 9 лютого 1932 року утворено Харківську область. Онуфріївський район увійшов до її складу.
З 10 січня 1939 року Онуфрївський район увійшов до новоутвореної Кіровоградської області.
Онуфріївщина в адміністративній структурі Райхскомісаріату Україна (1941—1943)
Під час німецької окупації 1941—1943 років Онуфріївський район входив до Олександрійського гебіту генеральної округи Миколаїв. Потім знову відбулося повернення до довоєнного адмінподілу.
Післявоєнний період
Від 30 грудня 1962 року до 30 листопада 1967 року Онуфріївський район було розформовано, а сільради входили до складу Кремгесівського району. Від 1967 року Онуфріївський район існує в сучасних межах. 17 липня 2020 року Онуфріївський район розформовано, його територія ввійшла до складу Олександрійського району як Онуфріївська селищна територіальна громада.
Адміністративний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 11 сільських рад, які об'єднують 28 населені пункти та підпорядковані Онуфріївській районній раді. Адміністративний центр — смт ОнуфріївкаАдміністративно-територіальний устрій Онуфріївського району на сайті Верховної Ради України.
У листопаді 2009 року з обліку знято село Омелянівка.
Населення З 21,7 тис. населення 7,03 — пенсіонери, 11,0 — працездатне населення, 5,02 — зайняте населення: працюють переважно у с/г виробництві, у галузі освіти, медицини, займаються приватним підприємництвом. Безробітних — 700 осіб.
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 18 547 осіб, з них міського — 8691, сільського — 9856 осіб.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним: українська — 86,27 % російська — 12,88 % вірменська — 0,39 % молдовська — 0,24 % білоруська — 0,12 %
Економіка В Онуфріївському районі діє 6 промислових підприємств, серед яких: друкарня (вже не існує); ПП «Хлібодар»; ПП «РВС»; ковбасний цех хлібокомбінату «РВС».
Сільське господарство Важливе місце в розвитку району займає сільське господарство, яке здійснюється у формах сільськогосподарських підприємств господарські товариства — 7, кооперативи — 2, приватні підприємства — 4, фермерські господарства — 66.
які є юридичними особами, та особистих підсобних господарств населення, які не є юридичними особами.
В районному центрі працює ряд сільськогосподарських підприємств. Основні з них: «Верес» — 935,6 га, СФГ «Мазуркевич» — 768 га, СФГ «Половий» — 53,6 га: та інші.
Загалом по селищній раді сільськогосподарських угідь 2606,4 га, в тому числі ріллі 2457,7 га.
Зовнішньоекономічна діяльність В районі проводиться робота з керівниками новостворених підприємств щодо виконання програми стимулювання експорту продукції, схваленої розпорядженням КМУ від 26.10.02 р. № 498-р.
Проводяться роботи серед суб'єктів підприємницької діяльності по забезпеченню виконання обласної програми виставково-ярмаркових заходів.
Підприємства та приватні підприємці району беруть участь у виставці «Регіони Кіровоградщини пропонують», у роботі австрійської економічної місії, у зустрічах з польськими бізнесменами.
Основу зовнішньої торгівлі району становить торгівля товарами.
Зовнішньоторгівельний обіг товарами у 2003 році склав 8,26 тис. дол., в 2004 році він становить 46,12 тис. дол.
Головним партнером зовнішньої діяльності залишається Росія.
Робота із забезпечення збільшення товарообігу з Російською Федерацією продовжується шляхом реалізації в районі обласних заходів щодо виконання програми економічного співробітництва між Україною та Росією на 1998–2007 рр. Та програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та Росії на 2001—2007 рр.
Транспорт Будівельними підприємствами державної форми власності на території району є філія «Онуфріївський райавтодор». Філія обслуговує дороги загальною довжиною 264,4 км в тому числі: державного значення — 36,9 км; місцевого значення — 209,5 км;
із них: районні дороги — 136,8 км; сільські дороги — 72,7 км.
Підприємство виконує роботи з капітального полегшеного ремонту та поточного ремонту, утримання автодоріг.