Мая Лідія Коссаковська (), у шлюбі Коссаковська-Ґжендович (, , Варшава — ) — польська письменниця-фантастка, журналістка, телеведуча та художниця, за освітою археологиня. Її називають першою дамою польської фантастики .

Біографія Мая Лідія Коссаковська народилась у Варшаві. Вона є випускницею Варшавського університету та Ліцею пластичного мистецтва (за спеціальністю пластик-спеціаліст із виставкового мистецтва), вивчала середземноморську археологію. Ще вибираючи спеціальність, вона мріяла стати письменницею, тому вибрала таку спеціальність, що на її думку могла допомогти в написанні фантастичних творів. Також вона працює журналісткою, є авторкою кількох телепередач та пише картини. Її вірші, поряд із творами Твардовського, Тувіма і Шимборської, стали частиною поетичного коментаря до виставки польських митців-пластиків «Ангели» () в Копенгагені в 2006 році. Також вірші письменниці увійшли до складу кількатомного роману її чоловіка, Ярослава Ґжендовича, «Господар льодового саду»Maja Lidia Kossakowska i jej cyrk .

Коссаковська є однією із титулярних власників Палацу Коссаковських у Варшаві.

Коссаковська, що розпочала письменницьку діяльність до одруження, користується виключно дошлюбним прізвищем, щоб, як вона висловилась, «не змішувати і комбінувати», оскільки її чоловік (Ярослав Ґжендович) є також діючим письменником-фантастом. Вона не пише разом з чоловіком , хоча за її словами, він є першим читачем її творів.

Загинула при пожежі у своєму домі в ніч з 22 на 23 травня 2022 рокуhttps://booklips.pl/newsy/maja-lidia-kossakowska-nie-zyje-popularna-pisarka-zginela-w-pozarze-swojego-domku-letniskowego/.

Літературна творчість Мая Лідія Коссаковська розпочала літературну діяльність у 1997 році, коли в журналі «Fenix» було опубліковано її перше оповідання «Муха». Пізніше на основі оповідання створена одноактна п'єса. У 2001 році письменниця отримала премію «Срібний глобус» у категорії «Оповідання року» за оповідання «Безногий танцівник» () . Протягом наступних двох років письменниця чотири рази номінувалась на премію імені Януша Зайделя за свої оповідання, а повість «Дзеркало» () зайняла третє місце в рейтингу премії «Сфінкс».

У своїй творчості письменниця часто переосмислює релігійні мотиви з позицій соціальної фантастикиПро що пишуть популярні польські фантасти?. Зокрема, центральне місце у творчості Коссаковської займає цикл книг, де головними героями виступають янголи: «Оборонці Королівства» (, збірка оповідань, пов'язана сюжетно з «Сівачем вітру», дія відбувається безпосередньо перед подіями цього роману, вийшла друком у 2003 році), «Сівач вітру» (, роман виданий у 2004 році, до нього авторка додала великий тлумачний словник понять, назв, військових формувань та імен, створений спеціально для творів, пов'язаних із описом ангелів), та «Небесні жорна» (, збірка оповідань, яка є перевиданням «Оборонців Королівства», до якої включені два нових оповідання — «Ґрінґо» та «Небесні жорна», вийшла друком у 2008 році). Пізніше письменниця продовжила своє захоплення міфологією написанням твору на основі міфології якутів «Руда зграя» (). Пізніше продовженням ангельського циклу в творчості письменниці став двотомний роман «Збирач бур» (), опублікований у 2010—2011 роках. Останнім написаним твором із цього циклу є роман «Брами Світлості» (), два томи якого вийшли друком у 2017—2018 роках.

У 2009 році письменниця опублікувала цикл повістей «Південний вампір» (), який вона назвала найважливішими та найповнішими своїми творами зі всіх написанихFabryka Słów — Autorzy — Maja Lidia Kossakowska .

У 2006 році Мая Лідія Коссаковська отримала премію «Золотий Кіт» за цикл творів про янголів. У 2007 році вона отримала премію «Шльонкфа» як Творець Року. Вісім разів письменниця номінувалась на премію імені Януша Зайделя, проте отримала її лише двічі: у 2007 році за оповідання «Дракон танцює для Чунґ Фонґа» (), причому в цьому ж році премію Зайделя за роман отримав її чоловік Ярослав ҐжендовичLaureaci Nagrody Fandomu Polskiego im. Janusza A. Zajdla , а в 2012 році вона отримала премію Зайделя за гумористичний роман "Ґрильбар «Галактика» ().

Бібліографія

Книги Оборонці Королівства (, збірка оповідань, 2003) Сівач вітру (, 2004) Закон Краю Світу (, 2005—2006) Вежі крові (, збірка оповідань, 2007) Руда зграя (, 2007) Небесні жорна (, збірка оповідань, 2008) Південний вампір (, збірка повістей, 2009) Збирач бур (, 2009—2010) Ґрильбар «Галактика» (, 2011) Такесі. Тінь смерті (, 2014—2015) Брами Світлості (, 2017—2018)

Оповідання Муха (, 1997) Сіль на небесних пасовищах (, 1999) Схизма (, 1999) Гекатомба (, 2000) Вежа з сірників (, 2000) Кошик на смерть (, 2000) Безногий танцівник (, 2000) Діорама (, 2001) Дзеркало (, 2002) Небесні жорна (, 2001) Світло в тунелі (, 2003) Побачити червень (, 2003) Припустимі втрати (, 2003) Смуга крові (, 2003) Волове серце (, 2004) Вежі крові (, 2004) Спокій Сірої Води (, 2004) Смуток (, 2004) Пурпурова хвиля (, 2005) Дракон танцює для Чунґ Фонґа (, 2006) Ґрінґо (, 2008) Чернь (, 2009) Смак куряви (, 2018) Шеф, маємо проблеми (, 2011)

Примітки та коментарі

Коментарі

Примітки

Посилання Майя Лідія Коссаковська на сайті LubimyCzytac.pl Майя Лідія Коссаковська на сайті encyklopediafantastyki.pl