Олександр Кузьмич Шиманович ( 29 лютого 1944, Монголія) — український радянський футболіст, нападник або півзахисник.
Біографія Народився в сім'ї військового. Невдовзі його родина переїхала з Монголії до Одеси. Футболом почав займатися в школі. Опановувати ази футбольної майстерності прожовжив у тренера Юзефа Клацмана на стадіоні «Спартак». За «спартаківців» грав у першості міста протягом п'яти років; його партнерами були Микола Молочков, Юрій Заболотний, Валерій Бокатов та ін.
В 17 з половиною років отримав запрошення від «Молдови», яку очолював Василь Соколов. У першому сезоні грав за дублерів, за основний склад дебютував 10 квітня 1963 року проти мінського «Динамо», замінив нападника Костянтина ЦимбалюкаКостянтин Цимбалюк: «Молдова» — «Динамо» (Мінськ) . Три роки захищав кольори молодіжної збірної Радянського Союзу. 1964 року одеський СКА був одним з претендентів на вихід у вищу лігу. Молодого гравця призвали на військову службу в армійську команду з рідного міста, але вже через місяць був переведений до Москви. Отримав двокімнатну квартиру, перевіз дружину з якою одружився у Кишиневі.
При Валентині Ніколаєві був повноцінним гравцем основного складу, але з приходом Сергія Шапошникова більшість часу проводив на лаві запасних. У травні 1967 року головним тренером ЦСКА був призначений Всеволод Бобров, який також не бачив перспектив для українського гравця, і Шиманович був переведений назад, до СКА (Одеса). А завершував сезон-67 у складі «Чорноморця», команди вищої ліги.
За «моряків дебютував» у грі з «Пахтакором» 10 вересня, а через два тижні відзначився голом у ворота московського «Спартака», які захищав «Спартак» (Москва) — «Чорноморець» . У «Чорноморці» грав під керівництвом Валентина Федорова, Сергія Шапошникова і Миколи Морозова. Його партнерами були Семен Альтман, Олександр Ярчук, Петро Цунін, Олексій Попичко, Віктор Лисенко, Валерій Поркуян та ін. Команда у той час мала два рівноцінних склада, була висока конкуренція. У першості 1968 року «моряки» посіли восьме місце, що вважалося досить пристойним результатом. Того ж року був обраний до списку 33-х кращих футболістів України під другим номером (№ 1 — Володимир Мунтян, № 3 — Пятрас Глодяніс із «Шахтаря»).
1972 року захищав кольори сімферопольської «Таврії», а наступного року повернувся до складу «армійської команди», яка на початку 70-х років базувалася у Тирасполі і називалася «Зірка».
З 1980 року працюв на кафедрах фізичної культури одеських навчальних закладів. З 1997 року — в Одеської національній юридичної академії.
Досягнення Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1965
Статистика
КомандаД-1Д-2Д-3КубокІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли«Молдова» (Кишинів)53 4— —— —3 1ЦСКА (Москва)42 6— —— —2 0«Чорноморець»89 923 1— —6 1СКА (Одеса)— —9 538 41 0«Зірка» (Тирасполь)— —— — 4— —«Таврія»— —— —30 4— —Всього за кар'єру 184 19 32 6 12 12 2
Забиті м'ячі у вищій лізі під час виступів за одеський «Чорноморець»: # Дата Місце Суперник Рахунок Остаточнийрахунок Воротар 1 26.09.1967 Москва «Спартак» (Москва) 1–0 1–1 Володимир Лисицин 2 20.11.1967 Одеса «Динамо» (Мінськ) 2–1 2–2 Ігор Андрес 3 16.05.1968 Одеса «Динамо» (Москва) 1–0 1–0 Олександр Ракитський 4 01.06.1968 Мінськ «Динамо» (Мінськ) 2–1 2–3 Анатолій Глухотко 5 20.06.1968 Одеса «Крила Рад» (Куйбишев) 1–0 1–1 Геннадій Агурєєв 6 22.08.1968 Одеса «Динамо» (Київ) 2–0 2–4 Євген Рудаков 7 16.09.1968 Одеса ЦСКА (Москва) 1–0 2–2 Юрій Пшеничников 8 30.10.1968 Одеса «Арарат» (Єреван) 1–0 1–0 Норайр Демирчян 9 08.07.1969 Куйбишев «Крила Рад» (Куйбишев) 1–1 2–2 Володимир Пронін
Примітки
Посилання Шиманович Олександр // Український футбол (історія та статистика)
Александр Шиманович: «Мы играли не за деньги» // ФК «Черноморец» Шиманович Александр Кузьмич // «Одесский футбол» Александр Шиманович о московской конюшне, скоростном Татушине с животом, романтике 60-х и уходе Балабанова... Шиманович Александр Кузьмич // История «Таврии»