Корисні копалини Саудівської Аравії
Загальна характеристика
На тер. Саудівської Аравії відкриті і розвідані родовища нафти і природного горючого газу, руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків і інш. (табл.).
Таблиця. — Основні корисні копалини Саудівської Аравії станом на 1998-1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Боксити, млн т 102 213 58 (Al2O3) 0,4 Барит, тис. т 100 100 95 (BaSO4) Залізні руди, млн т 450 750 42 (Fe) 0,3 Золото, т 72 117 0,7–3,7 г/т 0,1 Мідь, тис. т 689 2226 1,79 (Cu) 0,1 Нафта, млн т 36137 26,03 Природний горючий газ, млрд м3 5773 3,9 Свинець, тис. т 70 70 1,3 (Pb) 0,1 Фосфорити, млн т 44,7 250 21 (Р2О5) 0,88 Цинк, тис. т 1400 2400 4,6 (Zn) 0,5 Кремнезем, млн куб.м. 6,24
Окремі види корисних копалин Вуглеводні. Основне багатство країни — нафта і газ. За запасами нафти країна займає 1-е місце у світі (2003). Майже вся територія Саудівської Аравії входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки і лише вузька смуга узбережжя Червоного моря з прилеглим шельфом — до нафтогазоносного басейну Червоного моря, в якому відкрите одне газоконденсатне родовище Баркан (початкові промислові запаси близько 68 млн т), де продуктивні пісковики світи бед (міоцен) на глибині 1,9-2 км. У нафтогазоносному басейні Перської зат. в кінці ХХ ст. відкрито близько 60 нафтових і газонафтових родовищ, 3 газових і газоконденсатних родовищ, в т.ч. найбільше у світі родовище Гавар (початкові пром. запаси 10 136 млн т) і 10 родовище з початковими промисловими запасами нафти понад 300 млн т. Родовища структурного типу, багатопластові, приурочені переважно до великих антикліналей. Основна нафтоносна товща — відклади верхньої юри світи араб потужністю близько 120 м, в якій виділяють 4 продуктивних горизонти високопористих калькаренітових вапняків, розділених прошарками ангідритів. Найпродуктивніший нижній горизонт.
Регіональною покришкою для покладів світи араб служать перекривні евапорити світи хіт (верхня юра — нижня крейда). Поклади нафти виявлені також у вапняках світ джубейла (верхня юра) і друма (середня юра), пісковиках верхньої крейди світи вара і вапняках нижньої крейди світи ратаві (Саффанія-Хафтжі, Зулуф, Маніфа). Газові поклади виявлені головним чином у вапняках і доломіті світи хуфф пермі. Глибина залягання продуктивних горизонтів у гірських породах пермі 2,5-3,5 км, юри 1-2,7 км, крейди 0,8-2 км. Густина нафт 845-889 кг/м³, переважають середні і важкі, сірчисті і високосірчисті нафти (S до 3 %).
У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу 5,78 трлн м³ займає 5-е місце у світі. Понад 60 % запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.
Найбільші родовища вуглеводнів отримали символічні назви, пов’язані з правлячою династією: Ghawar (Король), Abqaiq (Королева), Safaniya (Друга дружина), Berri (Великий візир).
За оцінками British Petroleum станом на 2003 Саудівська Аравія володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти — 262 млрд барелів, частка у світі — 25 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 86 років. Запаси газу (трлн м³), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Саудівської Аравії 6 (4 %), понад 100 років [Petroenergy Information Network].
Залізні руди. У Саудівської Аравії відомо 3 родовища залізняка низької якості в межах Нубійсько-Аравійського щита. Потужність пластів гематит-магнетит-яшмового складу близько 200 м. Середній склад руди (%): Fe — 42, S — 0,07, Р — 0,44, As — 0,0008. Боксити. Виявлене одне родовище бокситів Ез-Забіра в пустелі Великий Нефуд. Підтверджені запаси родовища Ез-Забіра становлять 102 млн т бокситів (2002) із вмістом Al2O3 57,5 %, SiO2 — 5,5 %, оксидів заліза — 8 %. За якістю боксити родовища Ез-Забіра схожі з бокситами найбільшого австралійського родовища Уейпа.
Золото. В країні виявлені родовища руд золота різних генетичних типів. Близько 60 % золота пов'язано з телуридами, 40 % — самородне. Відомо близько 20 родовищ руд міді і цинку. Запаси більшості родовищ не перевищують 100 тис. т по сумі металів.
Поліметалічні та рідкіснометалічні руди. Саудівській Аравії належить частина унікального сульфідного мідно-цинкового родовища Атлантіс-11 у западині осьового рифтового ґрабена Червоного моря. Рудоносні пласти і лінзи мулових осадів містять Fe — 29 %, Cu — 1,3-3,6 %, Zn — 3,4-9,8 %, Pb — 0,1 %, Ag — 52,9 г/т, Au — 0,47 г/т. Запаси всього родовища понад 80 млн т руди. Запаси свинцевих руд невеликі. Відоме невелике мідно-поліметалічне колчеданне родовище Нукра на півночі країни. Руди багаті і в середньому містять Cu — 0,06-2 %, Zn — 4,7-13 %, Pb — 1,7-3,4 %, Au — 1-6 г/т, Ag — 240 г/т. Запаси родовища складають за сумою металів понад 480 тис. т. У районі Ед-Давазімі на сході Нубійсько-Аравійського щита в комплексних рудах дрібного родовища Самра містяться Zn — 5 %, Pb — 1 %, Ag — 446 г/т. Доведені запаси родовища 340 тис. т руди. Запаси срібних руд невеликі і пов'язані з комплексними рудами мідних, мідно-цинкових і мідно-поліметалічних родовищ. Перспективний для пошуків срібних і поліметалічних руд район Ед-Давазімі площею 1000 км². На сході Нубійсько-Аравійського щита і в районі Ель-Ваджх відомі рудопрояви олов’яно-вольфрамових руд жильного і ґрейзенового типу, низькосортні поклади рідкісних і рідкісноземельних елементів Nb, Та, Y, Zr, Се з підвищеним вмістом урану і торію. Прогнозні ресурси найбільшого з них — Ель-Грайят оцінюються в 440 млн т руди.
Барит. Єдине родовище бариту — Рабіг, представлене серією жил в зонах рифтових розломів на узбережжі Червоного моря. Неметалічні корисні копалини. Великі запаси кам'яної солі зосереджені на півдні і сході країни. Родовища Джизан і Фарасан-ель-Кебір пов'язані з виявом соляного діапіризму в міоцені. Ресурси родовища Джизан понад 1 млрд т кам'яної солі із вмістом NaCI 96 %. Розміри соляного діапіру 1,5-3 км. Саудівська Аравія має найбільші у світі запаси піритів, укладені у власне піритових, мідних і мідно-цинкових колчеданих родовищах, з яких найбільші за запасами Ваді-Вассат і Ваді-Катан з вмістом піриту в рудах 80-100%. Виявлені також значні поклади самородної сірки на узбережжі і островах Червоного моря. (Ель-Кібріт, Фарасан-ель-Кебір). Значні запаси фосфоритів. У великому фосфоритоносному районі Турайф-Сірхан поблизу кордону з Йорданією та Іраном виявлено два родовища — Турайф і Таніят. Пласти зернистих фосфоритів потужністю 0,1-2,5 м залягають в гірських породах верхньої крейди та палеоцен-еоцену.
Нерудна індустріальна сировина представлена в Саудівській Аравії великими запасами гіпсу і меншими магнезиту. Пласти дуже чистих високосортних гіпсів залягають в евапоритах міоцену потужністю декілька сотень метрів (вздовж узбережжя Червоного моря) і у відкладах пермі (узбережжя Перської затоки). Найбільші родовища: Ель-Кібріт, Макна, Джизан, Ель-Карім (запаси 3 млн т). У центральній частині країни в межах Нубійсько-Аравійського щита виявлено два родовища високосортного магнезиту — Джебель-Рухам і Заргат із запасами 1 млн т руди кожне. Вміст MgCO3 понад 95 %, SiO2 до 2 %, СаО до 2 %; прогнозні ресурси 20-40 млн т.
В Саудівській Аравії є великі запаси мармурів і глин. У межах Нубійсько-Аравійського щита виявлені численні великі родовища мармуру: Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Ваді-Тураба, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Джебель-ет-Тіррад; цегельних глин (родовище Хушейм-Раді) і скляних пісків. Перспективні вияви каолінових глин, азбесту, слюди, стеатиту, тальку, флюориту, кіаніту. Каолінові родовища на початку XXI ст. були досліджені в формації Вазіа (Wasia). Виявлені поклади характеризуються вмістами: 15-30 % Al2O5 і <4 % Fe2O3, 13,7-36 % Al2O5.
Див. також Геологія Саудівської Аравії Історія освоєння мінеральних ресурсів Саудівської Аравії Гірнича промисловість Саудівської Аравії Природа Саудівської Аравії Гідрогеологія Саудівської Аравії Економіка Саудівської Аравії
Джерела
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.