Кафе Семадені — кав'ярня, кондитерська і ресторан в Києві за адресою Хрещатик, 15, що існувала в XIX—XX сторіччях. Родині Семадені в різний час також належали й інші подібні заклади в Києві.
Історія Мережа була заснована 1888 швейцарцем Бернардом Семадені на паях з Мартіном Штіфлером. Спочатку складалася з двох магазинів-кав'ярень з більярдними кімнатами на Хрещатику та кондитерської фабрики. Згодом Семадені викупив частку Штіфлера і перейменував обидві кав'ярні на свою честь.
У вихідні київська публіка приходила в «Семадені» пліткувати, грати у більярд і читати західноєвропейську пресу. Тут подавали мигдалеве драже, шоколадні таблетки, каштани у сиропі, американські ананаси, різні сорти шоколаду з альпійським молоком. Найпопулярнішими були фірмові тістечка «Семадені». Окрім того, тут можна було придбати ексклюзивні м'ятні карамельки «Кеті-Бос» з екстрактом лікувальних трав (медичний департамент рекомендував їх від кашлю) та ексклюзивний кефір, про який ходили легенди.
Серед відомих відвідувачів кав'ярень був композитор Микола Лисенко та журналіст-початківець Костянтин Паустовський.
Заклад Семадені за адресою Хрещатик 15 на початку XX сторіччя називали «другою Думою», бо він був розташований навпроти Міської Думи і владці проводили в ньому чи не більше часу, аніж на своєму «робочому місці»Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.171. В будні комерсанти й маклери з сусідньої біржі проводили тут зустрічі, часто шкрябаючи фінансові обчислення прямо на поверхні мармурових столиків Ресторани і кав'ярні дореволюційного Києва //Остання Барикада.
Мережа кав'ярень «Семадені» проіснувала до 1925 року.
В 2004 році в Києві була відкрита цілком нова цукерня «Семадені» за адресою вул.Велика Васильківська 68.
В літературі Кафе Семадені згадується в циклі творів Шолом-Алейхема про Менахем-Мендла. Менахем-Мендл змальовує у листі, як він став одним з тих маклерів-євреїв, що збирались у Семадені кожен день:
Кафе згадується у творі В. Домонтовича "Доктор Серафікус":
Також заклад згаданий у оповіданні К. Паустовського «Гардемарин»: У сучасній літературі кафе «Семадені» неодноразово згадується у жанровій, зокрема, ретро- літературі. Наприклад, у фентезі Світлани Тараторіної «Лазарус»: У темній академії Євгенії Кужавської «Боги мого краю дуже люблять кров»: Згадується кафе «Семадені» і в циклі міського фентезі Лади Лузіної «Київські відьми»:
Примітки
Джерела Знаменитая финансовая кондитерская старого Киева // The Kievan. Киев. Мой любимый город // Кондитерская Семадени Вигновська Х. «Семадені»: солодка дипломатія старого Києва // Kyiv.page : сайт. – 2026. – 9 лют. Кропивницький Д. О ней писал Шолом-Алейхем: какой была легендарная кофейня дореволюционного Киева «Семадени» // OBOZ.UA