Аріобарзан III Евсеб

Аріобарзан III Евсеб Філоромей (; д/н —42 до н. е.) — цар Каппадокії у 51—42 роках до н. е. і цар Малої Вірменії у 45—42 роках до н. е.

Життєпис Походив з династії Аріобарзанідів. Старший син Аріобарзан II, царя Каппадокії, та Афінаїди Філосторг II. Після загибелі батька у 51 році до н. е. за підтримки римського сенату стає новим царем. Проти нього склала змову його мати (її підтримав Архелая, жрець-володар Комани), але її було придушено проконсулом Марком Туллієм Цицероном.

У 49—48 до н. е. вимушено підтримав Гнея Помпею Магну, оскільки сильно заборгував тому. Після поразки останнього перейшов на бік Гая Юлія Цезаря. Останній залишив йому Каппадокію.

У 46 до н. е. воював проти Фарнака II, царя Понту. За підтримку Цезаря у війні з останнім Аріобарзан III отримав від римлян царство Мала Вірменія.

Після загибелі Цезаря у 44 до н. е. вирішив скористатися розгардіяшем в Римській республіці і став планувати позбавитися залежності від Риму, розпочав перемовини з Парфією. Водночас прохолодно поставився до вбивць Цезаря — Гая Кассія Лонгіна і Брута.

Зрештою у 42 до н. е. Аріобарзана III було вбито за наказом Лонгіна. Новим цар молодший брат загиблого Аріарат X.

Джерела Édouard Will, Histoire politique du monde hellénistique, Édition Annales de l'Est, Nancy, 1967, tome II, p. 451 Hornblower, Simon. The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press, 1996. Michael Henke: Kappadokien in hellenistischer Zeit. GRIN Verlag, München 2010,